«Хотів зіграти проти Мессі, але доведеться без нього обігравати Аргентину»: Фесюн – про Олімпіаду та Шахтар
Збірна України невдало стартувала на Олімпіаді 2024. Підопічні Руслана Ротаня в Ліоні програли Іраку (1:2) у матчі з суперечливим пенальті. Далі на нашу команду чекають поєдинки з Марокко та Аргентиною.
Редактор сайту «Збірна» Андрій Піскун поспілкувався з воротарем нашої команди Кирилом ФЕСЮНОМ. Поговорили про таке:
- У чому причина поразки від Іраку, чи фолив Таловєров у моменті з пенальті, що думає про суддівство та що сказав Ротань після гри.
- Очікування від матчів проти Марокко та Аргентини.
- Чому Кирило став воротарем, а не нападником, хто був кумиром дитинства та найулюбленішою командою.
- Кого вважає найкращим воротарем світу та України.
- Про трансфер із Колоса в Шахтар, конкуренцію з Різником та розмову з Пушичем перед ОІ.
- Де мріє грати через 10 років.
«Якийсь дитячий садок у виконанні арбітра. Якщо ставити такі пенальті, то рахунок у грі може бути 15:15»
– Кириле, які емоції у вас залишив матч з Іраком?
– Емоції лише негативні, тому що ми програли.
– Чого нашій команді не вистачило для перемоги?
– Відповідь буде банальною. Нам не вистачило забитих м’ячів і не пропустити.
– В першому таймі наша команда досить класно грала, а в другому, здається, трохи підсіла. В якому фізичному стані гравці?
– Гравці приїхали у збірну в різному фізичному стані, але, я вважаю, ми добре підготувалися до Олімпіади. У матчі з Іраком велику роль зіграв не фізичний, а наш емоційний стан. Після пенальті команда трішки підсіла.
– Чи штовхав Таловєров іракця, був пенальті чи ні?
– Це взагалі не пенальті! Якийсь дитячий садок у виконанні арбітра. Якщо ставити такі пенальті, то рахунок у грі може бути 15:15. У штрафному майданчику завжди є дотики і поштовхи. Тоді можна кожного кутового ставити пенальті і не розбиратися.
У арбітра матчу не було ніякої послідовності. У першому таймі у іракця було рука, але суддя пенальті не дав. Потім Криськів вривався у штрафний майданчик і його відверто штовхнули. У другому таймі Сікана били по ногах у штрафному.
Нам арбітр без роздумів поставив пенальті, а коли порушували правила проти наших гравців – хоча б ВАР глянув.
Матч Ірак - Україна. Фото: УАФ
▶️ ДИВИТИСЯ ВІДЕО СУПЕРЕЧЛИВОГО ПЕНАЛЬТІ ТА ГОЛІВ МАТЧУ
– Як ви думаєте, чому арбітр так судив. Він просто низької кваліфікації чи намагався допомогти Іраку?
– Не знаю, чи хотів він допомогти Іраку, але кваліфікація цього арбітра – це просто жах. Таке відчуття, що він судив не Олімпійські ігри, а чемпіонат району.
– Як налаштовувались на удар з позначки?
– Перед грою ми розбирали, як б’є нападник суперника, але мені не вдалося врятувати наші ворота – він мене переграв.
– Проти Парагваю у спарингу перед Іграми ви відбили два пенальті. Як вам це вдалося?
– Ми постійно з тренером воротарів вивчаємо, хто куди б’є. З Парагваєм вдалося відбити пенальті, з Іраком, на жаль, – ні.
– А як ви взагалі реагуєте на пенальті: по удару чи намагаєтесь вгадати?
– Це мій секрет, який я не хочу розкривати.
«Руслан Петрович сказав, що ми самі винні, що віддали цю гру і подарували три очки Іраку. Але це лише перший матч і шанс виправити ситуацію в нас є»
– Україна першою забила. Які були у вас відчуття після голу Рубчинського?
– Гра складалась на нашу користь. Все йшло до того, що ось-ось ми повинні забити, були хороші моменти. Тут Рубчинський нарешті забиває, ми повинні були заспокоїти гру і повністю взяти її під свій контроль. Але буквально через декілька хвилин арбітр вказує на позначку і це дуже сильно психологічно вдарило по команді.
Святкування забитого голу Рубчинського. Фото: УАФ
– Можна сказати, що арбітр морально вбив команду?
– Ми самі винні, що морально підсіли і зупинилися.
– Розкажіть про другий пропущений гол з точки зору голкіпера. Як все було?
– Суперник вів м’яч під праву ногу. Я бачив, що наші захисники закривають ближній кут, там стояв Вова Салюк. Сич вже наздоганяв іракця. Але він пробив, м’яч пролетів у захисника поміж ніг. Курйозний і важкий гол, але я повинен був його відбивати. На такому рівні такі м’ячі пропускати не можна.
– Який зараз стан у Таловєрова після пенальті, сильно засмучений?
– Не тільки Макс, всі хлопці засмучені, бо ми віддали виграшну гру. Дуже прикро, але ми вже забули матч з Іраком і готуємося до наступних матчів. Ми перегорнули цю сторінку і психологічний стан команди в порядку.
– Чи була у вас після матчу чоловіча розмова в команді, як у національній збірній на Євро-2024, коли гравці попросили Реброва залишити роздягальню?
– Те, що відбувається у роздягальні, нехай залишається у роздягальні. Це суто командні справи.
– Що Ротань казав після матчу з Іраком?
– Руслан Петрович сказав, що ми самі винні, що віддали цю гру і подарували три очки супернику. Але це лише перший матч і шанс виправити ситуацію в нас є. Будемо працювати, все в наших руках.
– Як вам організація матчу в Ліоні?
– Стадіон чудовий, поле неймовірне, вболівальники фантастичні. Організація Олімпіади на високому рівні. На трибунах було дуже багато фанатів з Марокко, Іраку. Атмосфера чудова – справжнє футбольне свято. Також я бачив на трибунах наших вболівальників, українські прапори. Підтримка відчувалася, було приємно.
«Ми розуміємо, що в нас немає іншого шляху, окрім як грати на перемогу у матчах з Марокко та Аргентиною»
– Розбирали вже майбутніх суперників: Марокко та Аргентину? Що можете про них сказати?
– Це дуже сильні команди. Щоб здобути позитивний результат, треба викластись на полі на 100%.
– Шкодуєте, що Мессі не поїхав на Олімпіаду, хотіли зіграти проти живої легенди футболу?
– Такі топові футболісти прикрашають будь який турнір. Звичайно, я хотів зіграти проти Мессі, але доведеться без нього обігравати Аргентину. Іншого шляху в нас вже нема.
– Вас шокувала перемога Марокко над Аргентиною (2:1)?
– Це не стало для мене несподіванкою. В Марокко грають футболісти високого рівня, більшість з яких з національної збірної. Їхній клас просто неймовірний, але ми будемо грати лише на перемогу.
– Проти Марокко буде важче, ніж проти Іраку?
– Це покаже тільки гра.
– Хто є лідером нашої молодої команди на полі і в роздягальні, хто заводить хлопців?
– У нас команда практично одного віку і кожен підтримує один одного. Виділю нашого капітана і старожила – Данилу Сікана.
– Як проводите дозвілля між матчами у Франції?
– Хтось грає в карти, хтось – у приставку, часто ми просто спілкуємось один з одним. У нас дружній колектив і чудова атмосфера. Зараз більшу частину часу займає відновлення, як психологічне, так і фізичне, бо попереду дуже важливі ігри.
– Ви брали з собою PlayStation?
– Деякі хлопці взяли, грають, але в мене немає приставки. Раніше міг пограти в Counter-Strike, щоб вбити час, але зараз особливо не граю.
– Що хочете сказати українським вболівальникам через наш сайт?
– Ми розуміємо, що в нас немає іншого шляху, окрім як грати на перемогу у матчах з Марокко та Аргентиною. Будемо битися за честь нашої країни і тренера. Сподіваюсь, нам вдасться порадувати наших уболівальників.
Аргентина — Марокко на Олімпіаді-2024. Фото: REUTERS/Thaier Al-Sudani
«В Україні я завжди вболівав за Дніпро. За справжній Дніпро, де грали Коноплянка, Селезньов, Ротань»
– Давайте трохи про клубний футбол. Ви перебували в Академії Ворскли, яка випустила Пятова, Різника, Ісенка, вас. У чому секрет полтавської школи футболу?
– Секрет доволі простий. У Ворсклі завжди відчувалася підтримка, з воротарями працював чудовий тренер – Сергій Долганський, який професійно ставив тренувальний процес і ділився своїм досвідом. Долганський – топ-тренер і людина. Про його рівень говорять його воротарі-випускники.
– У дитинстві всі хочуть грати нападників і забивати голи. Чому ви вибрали амплуа воротаря чи, можливо, це тренер вас поставив?
– Це був мій свідомий вибір. Відповідь проста – я просто не люблю бігати. Якось на тренуванні став у ворота, мені сподобалося, так і пішло.
– Ви родом із Чернігова. За яку команду вболівали у дитинстві?
– Я дуже люблю Барселону, ще з часів, коли тренером був Гвардіола. А в Україні я завжди вболівав за Дніпро. За справжній Дніпро, де грали Коноплянка, Селезньов, Ротань. Легендарна була команда.
– Чи вважаєте ви Дніпро-1 дешевою підробкою справжнього Дніпра?
– Хто я такий, щоб так вважати? Це також клуб з якоюсь історією, який виступав в єврокубках. Дніпро-1 – це не справжній Дніпро, але ця команда також заслуговувала на повагу.
– Хто був вашим кумиром?
– Я фанатів від Ярмоленка, тому що він, як і я, із Чернігова. Пам’ятаю, як він приїжджав до нас на турніри, привозив подарунки. Це справжня зірка.
– А з воротарів?
– Мені дуже сильно подобається тер Штеген. Я вважаю його голкіпером номер 1 у світі.
– Кого вважаєте найкращим українським воротарем прямо зараз?
– У нас дуже багато класних воротарів, тому важко виділити когось одного. Назву трьох – це Лунін, Трубін і Різник. Вони дійсно топи.
Кирило Фесюн. Фото: ФК Колос
«Пушич перед Олімпіадою нам сказав: «Я розумію, що в Україні йде війна, тому відпускаю вас на Ігри, щоб ви захищали честь вашої країни у світі»
– По справжньому ви розкрились у Колосі, стали номером 1 ковалівського клубу. Як стався ваш перехід у Шахтар?
– Мені зателефонував агент і сказав, що є така пропозиція. Я довго не думав і погодився одразу, тому що розумію, що такий шанс може випасти лише раз у житті і відмовлятися було б нерозумно. Шахтар – це топ клуб з великою історією, який завжди грає на високому рівні.
– Чи були ще якісь пропозиції, окрім Шахтаря?
– Наскільки я знаю, конкретика була тільки від Шахтаря.
– Transfermarkt пише, що Шахтар заплатив за вас Колосу 2 млн. 700 тисяч євро. Так і є?
– Це питання точно не до мене. Я не лізу у фінансові справи, тому не знаю. Моя задача – грати у футбол і допомагати команді.
– Згадайте якусь індивідуальну бесіду з Марино Пушичем.
– Марино – дуже приємна, весела людина та чудовий тренер. Він постійно запитує: «Як справи? Як самопочуття? Як настрій?». Пушич перед Олімпіадою нам сказав: «Я розумію, що в Україні йде війна, тому відпускаю вас на Ігри, щоб ви захищали честь вашої країни у світі».
– Пушич щось говорив про ваші перспективи, як буде ділити ігровий час між вами та Різником?
– Хто буде сильніший, той і буде грати. Основного голкіпера вибере головний тренер. Але я не боюся конкуренції [з Різником], бо вона тільки допомагає зростати. З Дмитром у нас нормальні, дружні відносини. Працювати разом з топовим воротарем – дорого коштує.
– Різник залишається у Шахтарі на наступний сезон?
– Не знаю, я ж не його агент.
– Як вам працюється із нинішнім тренером воротарів – Андрієм Пятовим?
– Це жива легенда Шахтаря. Він постійно підказує, як обрати найкращу позицію тощо. Все в робочому ритмі, я дуже задоволений, що потрапив у чудовий колектив.
– З ким найбільше в Шахтарі товаришуєте?
– Найбільше спілкуюсь із хлопцями, з якими знайомий по збірній. По троху вливаюсь в колектив.
Кирило Фесюн. Фото: ФК Шахтар
«Я дуже хочу пограти в АПЛ. В англійському чемпіонаті зібрані найкращі гравці світу і хочеться в живу подивитися на цей рівень»
– Шахтар буде грати у Лізі чемпіонів. Які команди хочете в суперники?
– Чесно кажучи, я про це навіть не думав. Було б цікаво зіграти проти Барселони, бо я з дитинства вболіваю за каталонців. У Лізі чемпіонів буде новий формат, більше команд, тому буде ще цікавіше. Думаю, Шахтар з таким підбором гравців може пошуміти у цьогорічній Лізі чемпіонів і досягнути високого рівня.
– Хто вас вразив із гравців Шахтаря на тренуванні, що ви дивилися і думали: «Вау, оце рівень»?
– Я відразу відчув, що рівень Шахтаря на голову сильніше, ніж Колоса. Донецька команда кожного року грає у Лізі чемпіонів, тому тут немає не топових гравців. У всіх дуже висока кваліфікація.
Я два тижні працював з командою на зборах та встиг познайомитись із тренерським штабом та гравцями. Після збірної я одразу повернусь у розташування клубу.
Кирило Фесюн. Фото: УАФ
– Про Судакова багато розмов, що він вже переріс рівень Шахтаря і готовий до топ-клубу Європи. Що ви про нього скажете?
– Я з Жорою пересікався тільки у збірній, у клубі ми ще не бачилися. Це дійсно гравець дуже високого рівня. Я не буду казати, переріс Судаков рівень Шахтаря чи ні, але він може грати у будь-якому топ-клубі Європи.
– Ну і останнє питання, у якому клубі Європи ви себе бачите через десять років?
– Я дуже хочу пограти в АПЛ. В англійському чемпіонаті зібрані найкращі гравці світу і хочеться в живу подивитися на цей рівень, пограти і потренуватися в цій лізі. Побачимо, де я буду через десять років, зараз всі мої думки пов’язані із Шахтарем.