«Дивилися на суддю й не святкували гол»: Федор напередодні Аргентини – про слова Краснопіра, Марокко та свій асист

Після поразки у першому турі Олімпіади від Іраку (1:2) та перемоги над Марокко у наступній грі (2:1) збірну України очікує вирішального матчу групового етапу Олімпіади проти збірної Аргентини. 

Під час підготовки до надважливої зустрічі молодий талант львівського Руху та півзахисник олімпійської збірної, автор результативної передачі під вирішальний гол Олег Федор дав ексклюзивне інтерв’ю сайту «Збірна», де розповів про наступне:

• Як команда святкувала перемогу над Марокко.
• Зв’язку гравців Руху Федор – Краснопір, яка створила вирішальний гол поєдинку.
• Наскільки важко грати, проти зіркових суперників на Олімпіаді.
• Провокації марокканських вболівальників та гравців під час матчу.
• Суперечливість суддівських рішень на турнірі у Франції.
• Амбіції Руху та футболіста у новому сезоні.

«На матч з Аргентиною вийдемо з великим бажанням перемогти»

‒ Добрий день, як справи у команді після історичного досягнення – першої перемоги в історії України на футбольному турнірі Олімпіади?

‒ Насправді, настрій в команді дуже хороший. Ми на такому піднесенні, можна сказати, на позитивних емоціях та з хорошим настроєм підходимо до наступної гри Олімпіади. Тому сподіваємся завтра на вдалий результат.

‒ Наступний матч Україна проведе проти збірної Аргентини. Який настрій у команди перед надважливим поєдинком проти такого складного суперника?

‒ Ми розуміємо, наскільки важкою буде ця гра, враховуючи, що у всіх команд зараз рівна кількість очок. Всім «кров з носу» треба набрати якомога більше балів, тим паче нам. 

‒ Ціль у грі – лише перемога?

‒ Так, бо якісь команди може влаштовувати нічия, а нас, скоріш за все, такий результат не буде влаштовувати. Тому ми вийдемо максимально налаштовані, максимально концентровані та з великим бажанням перемогти.

‒ Чи очікували Ви побачити Ліонеля Мессі на Олімпіаді та чи сильно засмутились, дізнавшись, що він не опинився у фінальній заявці Аргентини на турнір?

‒ Насправді дійсно очікували, бо я думаю, що у кожного футболіста є заповітна мрія зіграти проти, я б сказав, короля футболу та такої світової зірки. Ми розчарувалися трошки, коли дізналися, що він не приїде на Олімпіаду.

Гравці збірної Аргентини. Фото: Google

«Краснопір каже: «Якщо у тебе нема рішення, то можеш всліпу подавати, і я завжди буду там, куди ти віддаєш»

‒ Переможний гол поєдинку зробила зв’язка гравців Руху Федор – Краснопір. Розкажіть, чи знали наперед, що Ігор може опинитись у тій зоні та замкнути простріл, чи може це він десь більш інтуїтивно забігав в зону, бо знав, що ви можете так зіграти?

‒ Напевно, два варіанти вірні, бо ми вже добре вивчили один одного. Ігор Краснопір дуже великий професіонал, і на мою думку, це дуже сильний нападник. Навіть перед іграми він деколи підходить і каже: «Якщо у тебе нема рішення, і ти не встиг підняти голову в певному епізоді, то можеш всліпу подавати, або прострілювати, бо я там завжди буду».

‒ Після вашого з Краснопіром голу арбітр тягнув із переглядом відеоповтору. Можете пригадати свої думки в той момент? Боялися, що гол можуть не зарахувати?

‒  Ми завчасно не раділи, тому що в тому епізоді було два моменти, в яких міг бути офсайд. Перший – це коли Рубчинський робив передачу на мене, а другий – це сам простріл на Ігоря. І тому, перш за все, після того, як м’яч перетнув лінію воріт, було здивування. 

Я дивився на бокового рефері, на його реакцію, і він, мені здається, теж забарився, трішки переглядався з головним арбітром. Я думав, що гол не буде зараховано. Тому ми навіть не раділи. Але після зарахування настрій значно поліпшився.

‒ Загалом, яке враження у вас від вашого нового одноклубника Ігоря Краснопіра – від тренувань та і ігор, які Ви встигли провести разом у Русі та олімпійській збірній?

‒ Дуже позитивні враження. Напевно, нам в Русі саме такого нападника не вистачало. Вся команда дуже рада, що в нас з’явився такий талановитий форвард.

‒ У товариських зустрічах з Парагваєм та Індонезією ви з’являлись на поле із лави запасних і відзначалися результативними діями. Тепер же вдалось відзначитись гольовою передачею. Чи вважаєте себе джокером для цієї команди?

‒ У нас є свої джокери, а я просто виходжу на заміну і стараюсь робити все від себе, щоб допомогти команді досягти позитивного результату. Але, звичайно ж, приємно відзначатися результативними діями за збірну, це додає впевненості в собі.

‒ А чи передбачені для гравців окремі призові за результативні дії на турнірі?

‒ Немає такого, наскільки я знаю.

Збірна України U-23. Фото: Віталій Вітлео

«Я раніше не грав проти футболістів рівня збірної Марокко»

‒ У складі збірної Марокко вийшло чимало гравців з топ-чемпіонатів, як Хакімі, Бен Сегір, Еззальзулі, Ель-Аззузі. Як Вам їхня гра?

‒ Відчувається, що це дуже висококласні гравці. Вони надзвичайно спокійні і впевнені у своїх діях, навіть на масштабі турніру Олімпійських Ігор. Від їхніх дій навіть йде певна легкість і впевненість, що навіть з боку може здаватись, що для таких гравців футбол – дуже проста гра. 

‒ Чи хотілось доказати, що на фоні навіть таких сильних, зіркових футболістів можна здобувати перемогу?

‒ Так, звичайно. Це завжди подразник, Коли суперник в якомусь плані сильніший за тебе. хочеться довести, що з такими командами теж можна грати.

‒ Хто вам найбільше запам’ятався протягом поєдинку та проти кого було грати найважче?

‒ Не знаю, чи варто виділяти когось одного, бо важко було проти всієї команди. Кожен із них володіє просто неймовірною технікою на м'ячі. Я раніше не грав проти футболістів рівня збірної Марокко в плані роботи з м'ячем. І тому, коли опиняєшся з ними у відборі в ситуації один в один – можуть бути непереливки.

‒ Чи спілкувались українські гравці, чи можливо Ви особисто з марокканцями після матчу? Можливо обмінялись з кимось футболками?

‒ Особисто я не спілкувався. Можливо, хтось із гравців і поговорив, але, як я помітив, футболісти Марокко одразу після фінального світка поспішили в роздягальню, бо були незадоволені результатом.

Гравці збірної Марокко. Фото: Google

«Дуже приємно, що легенда українського футболу зайшла нас привітати»

‒ Після гри команду особисто привітав президент УАФ Андрій Шевченко. Наскільки такі промови заряджають команду на майбутні досягнення?

‒ Такі слова дуже допомагають, мотивують. І справді дуже приємно, що така легенда українського футболу зайшла нас привітати і зарядити на останній матч у групі.

‒ Також підтримку команді у соцмережах висловлюють гравці дорослої збірної. Розкажіть, чи слідкуєте за цим і чи надихає це вас?

‒ Конкретно за цим ми не слідкуємо, але це також дуже приємно і однозначно додає додаткової мотивації.

‒ Загалом Олімпіада зараз головна спортивна тема в країні. Як така увага до команди впливає на гравців при підготовці до матчів?

‒ Насправді трошки незвичною є навіть не стільки велика увага в медіапросторі, а кількість фанатів на трибунах. Останні декілька років в Чемпіонаті України ми граємо фактично без фанатів, а тут на першій грі присутня більша частина стадіону, на другій – майже аншлаг.

Завдяки цьому дуже відчувається градус напруги та рівень турніру. Це додає відповідного тонусу гравцям та відчуття того, що не можна розслабитись ані на секунду.

‒ Як загалом Вам турнір в плані різноманітності представлених команд? Є відчуття, що це щось схоже на Чемпіонат світу?

‒ Насправді так, бо представлені команди з різних частин світу, що завдяки різноманіттю робить ці змагання дуже колоритними.

Андрій Шевченко. Фото: Google

«Рівень суддів на Олімпіаді залишає бажати значно кращого»

‒ Під час матчу марокканські фанати робили чимало спроб напряму вплинути на поєдинок та завадити футболістам збірної України – освистували гравців, використовували лазерні вказівки, викидали на поле сторонні предмети. Як така поведінка вболівальників вплинула на хід поєдинку?

‒ Я б не сказав, що це все якось збило команду зі своєї гри, тому що ми були готовими до подібних дій після матчу Марокко – Аргентина. Ми бачили, як марокканські вболівальники відреагували на пропущений другий м’яч їхньої збірної, тому така поведінка, зокрема свист, можна сказати, нічого в порівнянні з тим, що вони влаштували на попередньому матчі.

‒ А чи правда, що гравці Марокко з лави запасних також намагалась спровокувати українських футболістів?

‒ Не знаю, бо, можливо, це відбувалось коли я вже вийшов на поле і не бачив, що відбувалось на лаві запасних, але до цього такого не було.

‒ На вашу думку, чи міг суддя зробити більше для того, аби гра проходила за більш спокійних умов?

‒ Я вважаю, що так. Арбітр міг би вживати жорсткіші санкції до порушників дисципліни, і тоді була багато більша повага до гри і з боку футболістів, і з боку фанатів. Ніхто так сильно не порушував би.

‒ Згадавши головного арбітра матчу, хочеться спитати вашу точку зору щодо епізоду з призначеним пенальті у ворота України та вилученням Володимира Салюка. Чи справедливим було таке рішення судді?

‒ Власне кажучи, я не дуже сильно розбираюсь в суддівстві, але, як казали партнери по команді, подвійного покарання в іграх не має бути. Має бути або пенальті і жовта карта, або червона за фол останньої надії за межами штрафного. Але фол очевидно був, тому з фінальним рішенням головного арбітра немає сенсу сперечатись.

‒ Також суддівський скандал виник у матчі першого туру нашої команди, а також у грі суперників України у групі (маю на увазі скасування голу збірної Аргентини після фінального свистка). Як ви загалом оцінюєте рівень суддів на Олімпіаді?

‒ Насправді не хочу нікого критикувати, але рівень суддів на турнірі залишає бажати значно кращого.

Аргентина — Марокко на Олімпіаді-2024. Фото: REUTERS/Thaier Al-Sudani

«Від Руху слід чекати точно не гіршого результату, ніж в минулому сезоні»

‒ Від справ збірної перейдемо до клубних – в минулому сезоні Рух до останнього туру був близький до історичного для клубу досягнення. Дуже засмутились, що в підсумку не вдалось вийти в єврокубки?

‒ Насправді ми дійсно сильно засмутилися, тому що команда провела дуже плідний і хороший сезон. Після останньої гри ми залишилися дуже пригніченими, бо все було в наших руках. 

Але я не вважаю, що треба скидати всю провину на останній матч, бо треба протягом всього чемпіонату старатися не втрачати очки, щоб в кінці сезону не доводилось жаліти про моменти, які вже не повернути.

‒ А чи була надія, що саме Рух може опинитись в кваліфікації Ліги конференцій після дискваліфікації Дніпра-1 з єврокубків?

‒ Така надія справді була, але, наскільки мені відомо, це вже неможливо (УЄФА відхилила прохання УАФ замінити Дніпро-1 на інший український клуб – прим. «Збірна»). Однак треба заслужити свої виступи в єврокубках, тому, можливо, було б трошки несправедливим, якби нам просто так дісталась ця путівка.

‒ Але зараз клуб активно посилює склад – підписали Краснопіра, взяли в оренду Семотюка. Враховуючи таке підсилення, якого результату слід чекати від команди у наступній кампанії?

‒ Точно не гіршого, ніж в минулому сезоні. В нас будуть максимальні цілі на кожну гру.

Наші колеги з «УФ» представляли Олега Федора, тут – розлоге інтерв’ю на той час новачка УПЛ.

Олег Федор. Фото: ФК Рух

«Десять результативних дій –  моя мета в наступному розіграші УПЛ»

‒ А які особисті завдання ви маєте на майбутню кампанію?

‒ Звичайно, хотілося б забити дебютний гол в українській Прем'єр-Лізі, а також якомога частіше відзначатися результативним діями на полі.

‒ Чи є якась планка результативності, якої Ви б бажали досягти?

‒ Давайте зараз визначимо цю планку, аби потім згадати в кінці сезону. Десять результативних дій – буде моя мета в наступному розіграші УПЛ.

‒ Можливо також хотілось би повторити досягнення Квасниці минулого розіграшу, ставши найкращим молодим гравцем українського чемпіонату?

‒ Я думаю, якщо виходити на поле та кожного разу показувати свою найкращу гру, то такі нагороди прийдуть самі собою.