Ребров викликав до збірної Калюжного з Олександрії, який ще минулого року грав у Індії: в чому логіка рішення тренера
Іван Калюжний – один із трьох дебютантів національної збірної України, поруч із Олександром Назаренком і Дмитром Криськівим. Але тут є одне важливе «але»: за Назаренка говорить результат (він лідирує в списках бомбардирів і гол+пас в поточній УПЛ), а Криськів, попри жорстку ротацію в Шахтарі, має досить багато досвіду не лише на внутрішній арені, а й у єврокубках вищого рівня.
А от із Калюжним збірній і більшості вболівальників належить серйозно познайомитися. Сайт «Збірна» представляє новачка національної команди України та пояснює:
- чому Іван опинився в заявці збірної
- хто він взагалі такий і чого досягнув
- як так вийшло, що гравець після Ісландії та Індії опинився в збірній
- на що він може розраховувати в перспективі
Чому Калюжний опинився в збірній України?
Найкраще на це запитання відповів ветеран Шахтаря та збірної України Олександр Кучер: «Його виклик означає, що тренерський штаб слідкує за усіма гравцями, абикого викликати не будуть. Значить зараз, на думку Реброва, Калюжний найсильніший на своїй позиції після Степаненка та Бражка».
Справді, в найпершій версії списку викликаних на жовтневі матчі, яку УАФ оприлюднила ще 30 вересня, Івана не було не те що в основному листі, навіть у резерві. Більше того, опитані сайтом «Збірна» експерти – колишні головні тренери національної збірної України Мирон Маркевич та Йожеф Сабо – навіть не називали Калюжного в якості віддаленої альтернативи на позиції центрального півзахисника (ні опорного, ні «вісімки»).
До представника ФК Олександрія черга дійшла, коли Ребров спершу не викликав ветерана Сидорчука з бельгійського Сент-Трюйдена, а потім стало зрозуміло, що через травми в жовтневих матчах не буде трьох інших центральних півзахисників – Володимира Бражка, Руслана Малиновського та Олександра Піхальонка.
У розпорядженні Реброва в збірній зараз є опорник Степаненко, центральний півзахисник широкого діапазону Криськів, двоє "вісімок" – Шапаренко та Судаков, а також Буяльський, який грає частіше під нападником. Зважаючи на те, що ще треба буде правильно розподілити сили між матчами з чехами та грузинами, дуже непогано мати такого гравця, як Калюжний – який зіграє як опорника, так і вище.
Ось чому Калюжного згадали й оперативно довикликали в збірну.
Хто такий Іван Калюжний?
26-річний півзахисник займався в харківських Металісті та Арсеналі, юним потрапив у академію Динамо, де займався з тими ж Шапаренком, Миколенком, Дубінчаком і Русиним. Пробитися в першу клубну команду Динамо йому не вдалося, хоча в юнацькій команді Іван був старожилом і капітаном. Неодноразово ставав переможцем і призером першості U-19 УПЛ. Грав у юнацькій Лізі УЄФА, Звісно, викликався і в юнацькі збірні України.
До речі, міжнародний стаж Калюжного набагато більший, ніж зараз можна знайти в недосконалих відкритих джерелах. Загалом 29 матчів Іван відіграв за юнацькі/юніорські збірні України та три – за молодіжну (в основному, в 2015-2017 роках). Наприклад, у 2014 році зовсім юний Калюжний із Дубінчаком, Косовським-молодшим і майбутнім російським збірником Лєсовим вони зіграли за збірну U-16 проти Бельгії. Господарі виграли в Коксайде - 3:0. Проти Калюжного зіграв його ровесник Орель Мангала - нинішній 20-мільйонний півзахисник Евертона, одноклубник Миколенка.
У кваліфікації на юнацьке Євро U-17 в 2015-му Італія мінімально обіграла українців. У цьому матчі Калюжний із Чеберком Кожушком і Русиним зіграв проти тодішнього таланту Мілану Кутроне (нині в Комо), майбутнього півзахисника Інтера Локателлі, а нинішня зірка Аталанти Скамакка той матч відсидів у запасі. Коли в тому ж відборі німці перемагали збірну Циткіна, за них проти Івана грали півзахисники Янельт (нині - одноклубник Ярмолюка в Брентфорді) та Озджан (нині в Вольфсбурзі). У товариському матчі із США Калюжний грав проти нинішнього лідера Мілану Крістіана Пулішича.
Іван Калюжний у складі юнацької збірної України. Фото: Google
Інші футболісти в таких обставинах сиділи б до кінця контракту в складі гранда, проте Калюжний дуже хотів грати. Він навіть в час відпустки підтримував форму в команді рідного Золочівського району, що на Харківщині. У 2018 році 20-літній півзахисник попросився в оренду в Металіст 1925, який зайняв четверте місце в Першій лізі під керівництвом Горяїнова. Наступний сезон провів у львівському Русі, якому допоміг підвищитися в класі через друге місце Першої ліги в 2020 році. В обох командах Калюжний був основним, граючи поруч із такими досвідченими хавбеками, як Мартинюк, Ямполь, Каленчук, Русин.
Проте в УПЛ сезону 2020/21 Рух Федика розраховував на інших гравців – Калюжний відіграв тільки в трьох матчах (ще один – на кубок). Львів’яни набрали в цих іграх лише одне очко. 2021 рік Іван розпочав у Олександрії, в яку потрапив у якості вільного агента (за Металіст 1925 та Рух він грав в оренді з Динамо).
Чому Калюжний опинився в Ісландії та Індії?
2021 рік в Олександрії Калюжний провів дуже сильно. Почав забивати, роздавати передачі. В осінній частині УПЛ 2021/22 він потрапив у символічні збірні півріччя за більшістю версій, а далі було повномасштабне вторгнення. Зустрівши його на зборах, багато вітчизняних футболістів не повернулися на батьківщину, а спробували закріпитися за кордоном.
За ісландський Кеплавік Калюжний встиг провести всього шість матчів: приєднався до команди в середині квітня, покинув її влітку. Сам по собі, Кеплавік – скромний клуб. Він на той момент боровся за потрапляння в чемпіонський раунд і в підсумку фінішував сьомим, туди не пробившись. Крім кількох посередніх гравців із Іспанії та Фінляндії, тут було кілька колишніх кандидатів у збірну Ісландії. Іван наловив жовтих карток і тільки хіба що трішки повернув собі форму після вимушеної паузи.
Наступна спроба виявилася значно успішнішою. Прямо скажемо, в якийсь момент майбутній півзахисник збірної України став одним із найкращих у своєму амплуа в індійській Суперлізі. Керала Бластерс дала дебютувати йому в кінці важкого матчу з Іст-Бенгал. Через дві хвилини Іван забив вперше, а ще через сім - вдруге. Дубль у дебютному матчі після виходу на заміну? Фантастика!
Загалом чотири голи та один асист оформив Калюжний у сезоні 2022/23 за Кералу. Прославився в Індії дальнім ударом. Грав часто досить високо, під нападником. Зневажати індійську Суперлігу не варто – в тому сезоні там грало безліч вихованців сильних клубів Ла-Ліги, АПЛ, Ліги-1, в тому числі, наприклад, колишній «проспект» ПСЖ і збірної Нігерії Барт Огбече, хороший форвард Еспаньола та Хетафе Альваро Васкес і брат Поля Погба Флорентен - здається, він грав колись проти Дніпра за Сен-Етьєн.
Наскільки сильно Калюжний грає зараз і чи потрібен він збірній?
Повернення в Україну півтора роки тому вийшло в Калюжного успішним, хоч він і став причиною прикрої технічної поразки Олександрії в матчі з Шахтарем (це коли директор клубу забув внести його в заявку, і почесну нічию команди Ротаня анулювали). Зате вже цього сезону саме Іван забив досить красивий м’яч у ворота «гірників», коли ФК Олександрія здобула наприкінці літа видовищну нічию 4:3.
Він встиг також побувати в оренді в ЛНЗ, але, як кажуть, Ротань завжди віддавав належне силі та різносторонності Калюжного та навіть не припускав варіанту, що після численних відлучок цього гравця не повернуть в ФК Олександрія. Загалом за цей клуб Іван відіграв 47 матчів, відзначившись трьома голами та чотирма асистами. Він цілком собі основний гравець, причому, в різні етапи кар’єри грав у команді і чистого опорника, і одного з двох центральних півзахисників над опорником при тактичній схемі 4-1-4-1.
Іван Калюжний у часи виступів за юнацьку збірну України. Фото: Google
Ми вже говорили вище – Калюжний довикликаний у національну збірну через форс-мажор. Але ось кілька причин, чому він може пригодитися й у майбутньому (суворо за умови, що в клубній кар’єрі в нього все складатиметься так само стабільно):
- основні наші центральні півзахисники – Степаненко та Сидорчук – старіють і втрачають практику в своїх клубах
- наша найперспективніша молодь – Бражко, Шапаренко, Судаков, Ярмолюк – не зовсім стабільна і травматична
- Калюжний – різносторонній, може пригодитися і вище, і нижче в центрі поля
- Калюжний грав із багатьма нинішніми збірниками в юнацьких командах Динамо та вікових збірних
- він – один із небагатьох українських центрхавів у розквіті сил, хто має зараз стабільну ігрову практику
Наразі це скоріше аванс для Калюжного. Проте все може скластися так, що він все-таки дебютує в жовтні і це буде шанс зачепитися за збірну серйозніше. Віриться, що хлопець, який, маючи контракт із Динамо, сам шукав варіанти грати, а також не соромився підтримувати форму в районних-обласних змаганнях, постарається за таку можливість зачепитися.