Андрій Ярмоленко: «Рівень збірних Англії та Італії ледь не найвищий у світі»

Півзахисник київського Динамо Андрій Ярмоленко поділився своїми думками щодо виступів збірної України, мотивації біло-синіх на сезон і переходу Сергія Сидорчука в бельгійський Вестерло. Його слова приводить офіційний сайт клубу.

— Андрію, з яким настроєм динамівські збірники повернулися до тренувань у клубі після матчів національної команди?

— Звичайно, хотілося повернутися до клубу з перемогою, але потрібно розуміти, де ми грали та проти кого. Не відмовився б мати кращий настрій, але вже як є. Нічого страшного не сталося, уся боротьба ще попереду. Потрібно переключатися зі збірної на клубні справи та працювати далі.

— Загалом, збірна продемонструвала хороший футбол, здобула нічию з Англією та цілком могла набрати очки в поєдинку з Італією. Як у тренерському штабі збірної оцінили ці поєдинки?

— У двох матчах ми здобули лише одне очко. Думаю, тренерський штаб і всі гравці хотіли більшого. Програвати ніхто не любить, але це футбол. Найголовніше — виходити із цих ситуацій. Думаю, по самовіддачі в наших уболівальників ні до кого не має бути претензій. Усі хлопці віддавалися на полі, але, як я вже казав, треба розуміти, що рівень збірних Англії та Італії ледь не найвищий у світі, тому нам було нелегко протистояти їм.

— Ти є рекордсменом за кількістю матчів за збірну. Який потенціал у нинішнього складу національної команди?

— Достатньо високий, адже команда відносно молода, якщо не брати до уваги Сидорчука, Степаненка та мене. Решті хлопців до 27-ми років, багато з них грає в різних чемпіонатах Європи, і це величезний плюс для нашої країни, для нашої збірної, адже футбол за кордоном трохи відрізняється.

— При цьому багато футболістів збірної давно знають один одного, багато грали разом, наприклад, Забарний, Миколенко, Циганков, які є вихідцями з Динамо. Тобто, із зіграністю проблем немає?

— Звісно, немає, усі ми добре одне одного знаємо, і це стосується не лише динамівців, а й хлопців з інших клубів. Можливо, під час першого збору з новим головним тренером для багатьох гравців, які не працювали із Сергієм Станіславовичем, є багато нового, їм потрібен час, щоб зрозуміти вимоги тренера. Але вже на другому зборі ми вже більш-менш правильно виконували все, про що просив головний тренер. Він навіть сам говорив, що, якщо порівняти нашу гру з Північною Македонією та Англією в плані оборони, це небо і земля.

— Враховуючи, що Динамо завершило свої виступи в єврокубках, у чемпіонаті гратимете із подвійною мотивацією?

— Думаю, ця подвійна мотивація була у нас і перед початком чемпіонату, бо минулий сезон ми закінчили на четвертому місці, де просто не може перебувати така команда, як Динамо. Усі хлопці та я прекрасно це розуміємо, тому в нинішньому чемпіонаті іншого результату, окрім першого місця, для нас просто не існує.

— У понеділок Динамо зустрінеться з Ворсклою, яка непогано розпочала сезон і набрала вже дев’ять очок. Як проходить підготовка до поєдинку?

— Ми повернулися до розташування клубу. Була важка дорога — добиралися майже добу, тому, звісно, потрібно було трохи відійти. Але зараз уже триває нормальний робочий процес. Ми провели теоретичне заняття, розібрали нашу гру проти Бешикташа. Тож готуємося у звичному режимі, обстановка звичайна. На жаль, зараз багато наших гравців травмовані, це недобре, але треба виходити із цієї ситуації. Працюємо, підіймаємо настрій один одному та з позитивним налаштуванням готуємося до гри.

— Наскільки команді не вистачатиме Сергія Сидорчука? Ви давні друзі, чи радився він із тобою про свій трансфер?

— Йому не потрібно зі мною радитися, адже він доросла людина. Думаю, якби не війна, якби його діти та дружина могли бути в Києві, він би нікуди не переходив. Сергій більше 10-ти років віддав Динамо, і ми маємо йому за це подякувати. Він — мій друг, товариш, капітан Динамо, тому, звісно, для нас його перехід — це проблема, адже завжди важко прощатися з лідерами як на футбольному полі, так і поза ним. Але таке футбольне життя. Він прийняв таке рішення, доведеться грати без нього. Бажаю Сергію лише успіхів та можу сказати найтепліші слова. Ми завжди з ним на зв’язку, знаю, наскільки сильно він завжди переймається справами клубу. Ми завжди будемо раді його бачити.

— Маючи великий досвід виступів у європейських топ-лігах, як вважаєш, для кожного українського футболіста є корисним спробувати себе поза межами УПЛ?

— Кожному своє, всі люди різні. Можливо, хтось, навпаки, бажає провести всю кар’єру в одному клубі, як, наприклад, Олександр Володимирович. А хтось хоче спробувати інше життя. Усе індивідуально. Звісно, пограти в різних європейських чемпіонатах — це новий досвід. Якщо ми говоримо про Сергія, вважаю, що в майбутньому футбольному житті це йому допоможе. Навіть після завершення кар’єри гравця, якщо він і надалі пов’язуватиме свою професійну діяльність із футболом. Це важливий досвід.

Київське Динамо вказало на двері легіонеру, який давно покинув команду