Mирон Mаркевич: «Україна заслужила виступати у фінальній частині Євро»

Учора національна збірна України в польському Вроцлаві взяла гору в стиковому поєдинку з ісландцями (2:1) та завоювала путівку до фінальної частини чемпіонату Європи, який проходитиме в Німеччині

У розмові з кореспондентом КОМАНДИ1 заслужений тренер України Mирон Mаркевич поділився своїми враженнями про виступ підопічних Сергія Реброва у березневих стикових матчах:

— Я не буду оригіналом, коли скажу, що в поєдинку з боснійцями від наших хлопців чекали більшого. Можливо, десь не знайшли вагомої протидії взятій господарями тактичній схемі з трьома центральними захисниками, але півтора тайму всі спроби пробитися до воріт балканців були безуспішними. Ба більше, до гольових моментів справа взагалі не доходила.

— Та коли здавалося, що надії на порятунок уже немає, вдалося досягти зламу…

— Головний тренер Сергій Ребров зробив правильні заміни, задіявши другого нападника — Романа Яремчука, якому судилося стати героєм протистояння. Активніше запрацювали фланги, з’явилася ширина в наступальних операціях, до чого боснійці виявилися неготовими. Зрештою, і десь фарт був на нашому боці. Проте, як кажуть, щастить сильнішому.

— Суперники у вирішальному матчі, ісландці, дотримувалися іншого стилю, ніж боснійці, які відверто грали від оборони. Які позиції в порівнянні з матчем у Зениці вимагали підсилення у Вроцлаві?

— Я вже говорив вашим колегам перед матчем у Польщі, що в мене є питання по грі з боснійцями до Олександра Зінченка, Артема Довбика, Олександра Зубкова. На мій погляд, замість них із перших хвилин повинні були вийти Руслан Маліновський, Віктор Циганков і Роман Яремчук. Тішить, що Сергій Ребров дотримувався такої ж точки зору. До речі, звернув увагу на те, що він не боїться ризикувати. У Зениці довірив дебютанту Володимиру Бражку, хоча, здавалося, більше шансів зіграти на місці опорника було у ветерана Сергія Сидорчука. Учора замінив, склалося враження, недоторканих Зінченка та Довбика. І не помилився.

— Але ж тактичний малюнок української збірної не зазнав пертурбацій…

— Так, українці діяли за звичною схемою 4—1—4—1. Хіба що з капітанською пов’язкою вийшов Микола Матвієнко.

— А що змінилося в грі підопічних Реброва в порівнянні з матчем у Зениці?

— З’явилася швидкість, як у маневрах на полі, так і в роботі з м’ячем. Заслуга в цьому, передусім, Віктора Циганкова. Ефективно виконував роль наконечника Роман Яремчук. Та довіра з боку тренерського штабу в його нинішній команді, Валенсії, пішла йому на користь. Він знову впевнений у своїх силах, знову заточений на взяття воріт суперника. Яремчук — більш різноплановий нападник, ніж Довбик, і це вчора допомагало тримати в напрузі оборону ісландців. І десь можна тільки позаздрити Реброву, в якого є з кого вибирати.

— Обидва голи української збірної були десь схожими…

— Вони якраз стали наслідком переваги українців у швидкості. Віктор Циганков та Михайло Мудрик опинялися без опіки й завершували справу прицільними ударами. Це якраз той випадок, коли було максимально використано свій козир.

— На жаль, знову не вдалося зберегти свої ворота недоторканими…

— Це десь непокоїть. Дуже легко пропускаємо. Були позиційні помилки, бракувало підстраховки. Ще є над чим працювати.

— Коли ісландці вийшли вперед, то не з’явилося побоювання за  підсумковий результат?

— Ні, бо на відміну від матчу в Зениці гра була під нашим контролем. А перевага в класі рано чи пізно повинна була принести вагомі дивіденди. Так і сталося. Хлопці — молодці, завоювали таку потрібну для України перемогу в цей складний час. Переконаний, що їй раділи й наші мужні воїни, що зараз боронять Україну від російського агресора. І ще слід віддати належне 12-му гравцю — уболівальникам, які гнали українську збірну вперед. Підтримка була фантастичною. Отак спільними зусиллями була здобута ця звитяга, переконаний, не остання в поточній європейській кампанії.

Василь МИХАЙЛОВ

Євро-2024. Олександр Зінченко розкрив секрет, що відбувалося в роздягальні команди у перерві матчу з Ісландією