«Якщо ми покажемо із Францією такий же характер, як проти Італії, то вийдемо у фінал»: Кревсун – про Євро-2024 та Боруссію
Збірна України U-19 вирвала путівку до півфіналу Євро-2024 у неймовірній перестрілці з Італією (3:2). Одним із героїв матчу став хавбек дортмундської Боруссії – Данило Кревсун, який суперударом зрівняв рахунок у матчі. Тепер на підопічних Дмитра Михайленка чекає півфінал із Францією.
Редактор сайту «Збірна» Андрій Піскун поговорив з Данилом КРЕВСУНОМ про наступне:
- Завдяки чому вдалося перемогти Італію та яка ціль стоїть перед командою на Євро-2024.
- Що казав перед грою та після Дмитро Михайленко.
- Як Андрій Шевченко підбадьорив команду після матчу з Норвегією та хто є найкращим другом Крістіана в команді.
- Про перспективи Кревсуна у Боруссії (Дортмунд) та хто найбільше його вразив у першій команді.
- Окрім цього, у нашій розмові ви знайдете ще багато цікавого.
«Я вважаю, що наша гра з Італією була найяскравішим матчем на цьому Євро»
– Данило, вітаю з перемогою над Італією. Якось відсвяткували вчорашній тріумф?
– Дякую за привітання. Часу трохи було, відсвяткували у роздягальні. Потім приїхали до готелю, розійшлися по кімнатах та приділили час відновленню.
– Хто вас перший привітав із виходом у півфінал? Ви заходите у роздягальню, берете телефон, а там перше повідомлення від…?
– Першим було повідомлення від моєї дівчини і мами.
– З Боруссії (Дортмунд) вас хтось вітав?
– Так. Мене привітав директор дублю Боруссії і тренери написали. Було дуже приємно.
– Проти Італії був справжній матч-трилер. Що вам найбільше запам'яталося, окрім вашого голу?
– Підтримка вболівальників була на найвищому рівні. Ми їх чули на протязі всього матчу. Це було дуже круто! Я вважаю, що наша гра з Італією була найяскравішим матчем на цьому Євро.
Збірна України після перемоги над Італією. Фото: УАФ
– Тепер згадаємо ваш гол. Це була спонтанна комбінація чи награна, і ви очікували скидку від Пономаренка?
– Ми за Матвієм гарно розуміємо один одного. Коли я побачив, що на нього йде пас, то розумів, що він може скинути мені, я підлаштувався під його передачу і пробив. Коли я побачив м’яч у воротах, то дуже зрадів. Незадовго до цього ми пропустили і я знав, що нам потрібна тільки перемога для виходу з групи.
Я забив дуже потрібний гол, який додав впевненості команді і показав, що ми можемо перемогти таку команду як Італія. Після цього м’яча у нас відбувся сплеск емоцій, і ми почали битися ще краще, розуміючи, що все в наших руках.
▶️ДИВИТИСЯ ВІДЕО ГОЛУ КРЕВСУНА🔥
– Вже за рахунку 3:2 ви дуже класно пробивали здалеку, але трохи не влучили в ворота. Дальні удари відпрацьовуєте?
– Я б не сказав, що відпрацьовую, але у мене була нагода пробити і я цим скористався. На жаль, трішки не вистачило точності.
– Як Дмитро Михайленко налаштовував вас на матч з Італією, що казав?
– Він сказав, що Італія – це класна команда із топ гравцями, але, якщо ми вийдемо на поле як одна сім’я і будемо битись за нашу країну, показуючи наш характер, то ми здобудемо перемогу. Так і вийшло. Ми були дуже налаштовані на гру і розуміли, що для нас це вирішальний матч. Ми віддали всі свої сили для перемоги.
– А особисто вам Михайленко давав настанови, які у вас були функціональні обов’язки?
– У матчі з Італією я діяв на більш оборонній позиції – грав другого опорного. Більше нічого незвичного не було.
– Італійці вас чимось здивували?
– Я не можу сказати, що вони нас чимось здивували, бо ми добре підготувалися до них. Ми знали, що Італія – команда дуже хорошого класу, і нам буде нелегко. Так і вийшло – була дуже тяжка гра, але ми виявились сильнішими.
– Коли італійці вийшли вперед, була на полі чоловіча розмова між нашими гравцями?
– Так, ми поговорили один з одним і кожен гравець сказав: «Ми зможемо це зробити, ми зможемо вирвати перемогу!». Також нам допомогла підтримка наших фанатів, які гнали команду вперед. Це нас дуже сильно завело! Ми не могли підвести наших уболівальників.
«Франція – це дуже сильна команда, за класом як Італія, але нічого страшного у ній немає»
– Стежили за рахунком паралельного матчу, знали, що норвежці виграють і нічия нас вже не влаштовує?
– Ні, не стежили. Ми з самого початку знали, що нам потрібна тільки перемога, щоб ні від кого не залежати.
– Що після перемоги Михайленко казав команді у роздягальні?
– Дмитро Станіславович нас привітав і сказав, що ми заслужили цю перемогу і він дуже гордий бути з нами: «Хлопці, було нелегко, але ви зробили гарну роботу». Він нами пишався!
– Який Михайленко тренер, які він ставить вимоги до гравців?
– При ньому ми намагаємося грати у тактичний футбол першим номером. Він нам прищеплює філософію переможців.
Дмитро Михайленко. Фото: УАФ
– Мінімальну ціль ви вже виконали, вийшли на чемпіонат світу та півфінал Євро. Яку задачу ставите перед собою зараз?
– Ви праві, ми досягли тільки мінімальної цілі. Я вважаю, що тепер ми повинні боротися за фінал, а потім і за перемогу в турнірі. Нам це по силам.
– Що думаєте про суперника у півфіналі – Францію?
– Це дуже сильна команда – за класом, як Італія. Але нічого страшного у Франції немає. Ми обіграли італійців – чинних переможців минулого Євро. Якщо ми покажемо такий же характер і настрій, як проти Італії, то здобудемо путівку у фінал.
– У півфіналі ми зіграємо без трьох ключових гравців, Маткевича, Ващенка і Пономаренка. Наскільки важко їх буде замінити?
– Це дуже серйозна втрата для нашої команди, але в нас є гарні гравці ротації, які здатні їх замінити. Кожен буде грати за Україну, битись за синьо-жовті кольори і віддасть всі сили, щоб перемогти Францію.
– Давайте поговоримо про початок турніру. Україна стартувала досить важко, зігравши дві нульові нічиї проти Північної Ірландії та Норвегії. Що не вийшло у цих матчах?
– Першу гру я пропускав через перебір жовтих карток, брав участь тільки у матчі з Норвегією. Можу сказати, що це непогана команда і з нею було нелегко грати. У нас були моменти в обох зустрічах, але це футбол і забити не вдалося. Все вирішувалося у матчі з Італією, який, на щастя, ми виграли. Все сталося так, як мало бути.
Данило Кревсун у матчі проти Норвегії. Фото: УАФ
«Після гри з Норвегією Шевченко сказав: «Не забувайте, що за вас вболіває вся країна і вам потрібно робити все, щоб достойно захищати синьо-жовті кольори»
– Матч проти Норвегії відвідав Андрій Шевченко. Що президент УАФ казав команді?
– Андрій Миколайович заходив у роздягальню, але мене там не було, бо я здавав допінг-пробу. Хлопці розповідали, що Шевченко підбадьорив команду і сказав, що ми провели гарну гру: «Не забувайте, що за вас вболіває вся країна і вам потрібно робити все, щоб достойно захищати синьо-жовті кольори».
– Після Італії Шевченко не телефонував команді по відеозв’язку?
– При мені – ні.
– Раз ми вже згадали про Шевченка, то розкажіть про Крістіана. Як він почуває себе в команді, вже адаптувався?
– Крістіан – гарний хлопець, він добре влився в колектив. Ми з ним постійно жартуємо. Я вважаю, що він талановитий гравець з великим майбутнім.
– Крістіан не ображається, що отримує у юнацькій збірній України не так багато ігрового часу?
– Я знаю точно, що він на це не ображаться. Думаю, Крістіан розуміє, що є моменти в матчах, коли потрібно відпрацьовувати відведений час на максимум, і він це буде робити, як проти Норвегії.
– Хто найкращий друг Крістіана Шевченка у збірній?
– Найбільше він товаришує з Тутеровим, вони живуть в одній кімнаті.
Крістіан та Андрій Шевченки. Фото: інстаграм Андрія Шевченка
– А ваш хто найліпший друг?
– Найбільше ми спілкуємось з Антоном Дроздом, ми також живемо в одній кімнаті. Але у нас дружня команда, ми – як одна сім’я. У нас немає ніяких груп, всі один з одним добре спілкуються.
– Хто є лідером юнацької збірної серед гравців?
– Тяжко обрати когось одного. У будь-якій грі кожен гравець по-своєму заводить команду. У нас ніхто не мовчить – всі підказують і підтримують один одного. У збірній України – всі лідери.
– Хто із цієї команди в майбутньому може стати гравцем топ-клубу Європи?
– У кожного свій шлях. У нас дуже багато талановитих гравців, які можуть грати на високому рівні, і я не хочу когось виділяти. Якщо всі будуть працювати над собою, то кожен може заграти у топ-клубі.
– Хто у збірній України відповідає за гумор і є найбільшим жартівником?
– Безперечно – це Іван Єрмочков. Веселий хлопчина! Кожен день він щось нове витворяє та смішить. Дуже позитивна людина, яка підтримує атмосферу в команді на високому рівні!
«В CS для мене номер один – Дрозд, але я десь на рівні з ним. Так що, в кіберспортивних командах Зінченка і Коноплянки може бути поповнення»
– Як проводите дозвілля між матчами та тренуваннями?
– У вільний час ми граємо на інтерес в PlayStation, більярд і настільний теніс. У більярд найкраще грають Дрозд та Гаджиєв. Я не всіх бачив у грі, але цих двох запам’ятав (сміється, – прим. А.П.). На приставці ми граємо у Counter-Strike 2 та FIFA. В CS для мене номер один – Дрозд, але я десь на рівні з ним, поборотися зможу. Так що, в кіберспортивних командах Зінченка і Коноплянки може бути поповнення (сміється, – прим. А.П.).
Андрій Піскун та Данило Кревсун під час бесіди в Zoom
– Як команда налаштовується на матчі, можливо, дивитеся фільми, чи слухаєте музику?
– Ми завжди вмикаємо українські пісні, від них аж мурашки йдуть по шкірі. Це нас дуже заводить і підштовхує показувати характер і гарні ігри! Це наша народна мова і ми розуміємо, що на Євро прославляємо Україну.
– Як вам взагалі організація Євро у Північній Ірландії?
– Все добре, але є один момент. На груповому етапі ми грали на штучних полях, а там досить важкувато. Слава богу, в плей-оф ми будемо грати на натуральному газоні.
– У вашої команди власний кухар чи готують ірландці?
– Кухарі у нас ірландці, як і в інших команд. Ми живемо зі всіма збірними в одному готелі, тому ірландці готують для всіх однаково.
– Чи є час у вас погуляти в Ірландії?
– Так, ми вже пару разів виходили до центру, але виділити нічого не можу. Україна набагато цікавіша і красивіша за Північну Ірландію.
– Зараз Україна потерпає від аномальної спеки, а яка погода в Ірландії?
– Тут з цим легше. В Ірландії здебільшого похмурна погода, іноді, з дощем.
– Коли Україну U-19 очолював Олег Кузнецов і його запитали, чому він не викликає вас, то він відповів, що не знає, хто такий Кревсун. Скажіть чесно, не тримали образи на нього?
– Ніякої образи не було. Я просто зосередився на клубі. У нас був тяжкий сезон, багато матчів, юнацька ЛЧ. Я знав, що отримаю шанс у збірній і все буде залежати тільки від мене, скористаюся я ним чи ні.
«Головний тренер Боруссії-2 Ян Циммерманн сказав, що я йому сподобався, але мені ще треба рости як футболісту»
– Давайте перейдемо до клубного футболу. Розкажіть, як у вас справи у Боруссії (Дортмунд)?
– Я перейшов із U-19 до другої команди Боруссії, підписав контракт до літа 2026 року. До приїзду в збірну я тренувався із дублем 10 днів. В Боруссії у нас були досить інтенсивні тренування, тому в збірній мені було легше. Зараз дубль був сім днів у Австрії на зборах і 3 числа вже починається чемпіонат. Підготовка йде повним ходом.
– Що головний тренер Боруссії каже про ваші перспективи?
– Ми розмовляли ще взимку, коли я вперше поїхав з ними на збори. Головний тренер Ян Циммерманн сказав, що я йому сподобався, але мені ще треба рости як футболісту. Він пообіцяв, що буде давати мені ігровий час, щоб розвиватися, але все треба робити поступово. 90 хвилин одразу я не буду грати, бо це велике навантаження для молодого футболіста. Рівень переходу з юнацького до дорослого футболу дуже високий.
Данило Кревсун у формі Боруссії Д. Фото: Getty Images
– Наскільки тренування в дублі Боруссії відрізняються від U-19?
– Футбол у дублі більше фізичний та інтенсивніший, а на рівні техніки – однаковий.
– У побутовому плані вже повністю адаптувалися до Німеччини?
– Так, я вже до всього звик і адаптувався.
– До чого було найважче пристосуватися після України?
– У Німеччині у мене з’явилася купа документів, які треба берегти. Я приїхав до Німеччини тільки з паспортом і Дією в телефоні, а вже через рік у мене з’явилася ціла папка документів, я навіть не розумію, для чого деякі з них потрібні (сміється, – прим. А.П.).
Також і Німеччині все робиться через Termin. Наприклад, щоб сходити на прийом в лікарню потрібен Termin, але його можуть видати через два-три місяці. У цьому суттєва різниця у порівнянні з Україною.
– А у футбольному плані великі відмінності від України, якщо порівнювати із Академією Шахтаря, де ви грали?
– У Боруссії більше розвивають індивідуально гравців і гру один в один. Також у Німеччині футбол більш фізичний. Окрім цього, я побачив велику різницю у швидкості, можливо це пов’язано з тим, що у Шахтарі я грав у U-17, а в Боруссію я приїхав у U-19. Тут потрібно набагато швидше приймати рішення і немає багато часу побігати з м’ячем.
– А якщо порівняти інфраструктуру: поля, бази?
– У Боруссії одна з найкращих Академій Німеччини і там все на найвищому рівні: багато полів, у тому числі для індивідуальних занять, тренажерних залів, кабінетів для відновлення. Все зроблено для футболістів!
– Як ви проводите у Німеччині вільний час?
– Частіше я відпочиваю разом із сім’єю або ходжу з товаришами пограти в м’яч на полі чи в спортзал. У мене є в Дортмунді друзі ще з часів Шахтаря – це Іван Матвійчук і Антон Русо. Русо нещодавно перейшов в Падерборн U-19, а Матвійчук тимчасово знаходиться без клубу, раніше виступав за Хомбрух.
«Джейдон Санчо – це топ. В роботі з м’ячем він просто божевільний. Я такого гравця ще не бачив!»
– Чи доводилось вам бувати на тренуваннях першої команди Боруссії (Дортмунд)?
– З першою командою ще не тренувався, але часто дивився за їхніми заняттями, бо наші поля знаходяться поруч і їх відділяє лише паркан.
– Хто вас вразив із гравців Боруссії?
– Джейдон Санчо – це топ. В роботі з м’ячем він просто божевільний. Я такого гравця ще не бачив! Я взагалі не уявляю, як можна проти нього грати, що на тренуваннях, що в матчах.
Джейдон Санчо. Фото: Google
– А Джуда Беллінгема ви застали в Боруссії?
– Так, застав, але я його не бачив. Я тоді тренувався два місяці з U-17, і наше поле було в іншому місці. Також тренування у нас проходило в інший час.
– На ігри першої команди ходили?
– Звісно.
– Який матч вам запам’ятався найбільше?
– Це був фінал Ліги чемпіонів проти Реала на «Вемблі». Боруссія повезла на матч гравців Академії. Я отримав неперевершені емоції, поринувшись у неймовірну атмосферу.
– Сильно засмутились, коли Боруссія програла 0:2?
– Так. Боруссія добре зіграла фінал і заслуговувала на більше.
– Чого чекаєте від Шахтаря у цьогорічній Лізі чемпіонів?
– Я вважаю, що в Шахтаря зараз підібралась гарна команда: прийшли нові бразильці, нікого не продали. У Лізі чемпіонів Шахтар може показати хороший рівень.
Бліц
– Найкращий український гравець прямо зараз?
– Мудрик. Не кожен може грати на такому рівні, як він. Такі досягнення вдаються тільки через тяжку працю. Я вважаю, що його час ще прийде і при Марескі він розкриється в Челсі.
– Хто ваш кумир у футболі?
– Кевін Де Брюйне.
– Що б ви йому сказали, як би зустріли?
– Я попросив би його футболку, якщо б ми зустрілися на футбольному полі.
– Шевченко чи Ребров?
– Шевченко.
– Судаков чи Шапаренко?
– Судаков.
– Боруссія (Дортмунд) чи Шахтар?
– Боруссія (Дортмунд)
– На якого топового футболіста ви схожі за стилем гри?
– Мої партнери по Боруссії жартують, що я дуже схожий на Марко Ройса.
– Які у вас сильні та слабкі сторони?
– До сильних сторін віднесу техніку і те, що я можу досить багато і інтенсивно бігати. А от у фізичному плані я б хотів трохи додати.
– У якому клубі і з якими трофеями ви себе бачите через 10 років?
– Я хочу виграти чемпіонат Європи та чемпіонат світу з Україною. Що стосується клубу, то я завжди хотів грати в АПЛ. Це моя дитяча мрія.
– У якому клубі?
– Мені дуже симпатизує Арсенал, їхні фанати та стадіон. Я вболіваю за «гармашів» ще до приходу туди Зінченка.
– До речі, що думаєте про Зінченка. Він поверне місце в основі Арсеналу?
– Сподіваюсь, що він відіб’є місце у старті. Як на мене, Зінченко – чудовий футболіст, я не знаю, чому Артета перестав ставити його в основний склад в останніх матчах. Коли Зінченко виходив, то був одним з найкращих у творчих діях Арсеналу і впливав на гру команди. Я вважаю, що він краще за Томіясу і Ківьора.
– Ваша найзаповітніша мрія?
– Короткострокова мрія – це виграти Євро з нашою командою. А глобальна мрія номер 1 – щоб війна найскоріше закінчилася нашою перемогою і настав мир. Я дуже хочу приїхати в Україну, хоча б на пару днів, і зустрітись зі своїм татом, якого я не бачив з початку війни.