Тренер Шахтаря: «Майстерність Андрієвського зіпсувала наш настрій»

Головний тренер донецького Шахтаря Ігор Йовічевич прокоментував нічийний результат поєдинку з київським Динамо в чемпіонаті України. Слова хорватського фахівця приводить офіційний сайт гірників.

— Що можете сказати про перебіг матчу?

— Ми хотіли домінувати, володіти м’ячем на чужій половині поля, скористатися нашою формою, енергією, позитивним ходом, що мали до сьогоднішньої гри. Це — класико, і напруга відчувалася у наших гравців на полі, адже ціна помилки дуже висока. Хоча ми відкрили рахунок — і це надало нам певні крила, аби контролювати гру та домінувати. Час покаже, ми втратили два очки чи здобули один бал. Майстерність Андрієвського дозволила їм зрівняти рахунок, і я не пам’ятаю ще бодай одного моменту, що вони створили. Хоча, можливо, і ми не були на своєму рівні, але мали можливості, аби закрити рахунок у такій напруженій грі, проте не вистачило десь останнього паса, останнього удару, десь рикошет. Ще вісім «фіналів» до кінця. Ми маємо достатньо непростий графік: усі матчі будуть виїзними, окрім гри з Дніпром-1 у Львові. Це достатньо важко, але побачимо.

— Зарано говорити про підсумки сезону, але ви провели чудову кампанію в Лізі чемпіонів, вийшли у євровесну, взяли чотири очки в матчах із Динамо, лідируєте в УПЛ. Озираючись назад, коли ви приймали Шахтар, чи так усе складається, як уявляли собі тоді?

— Та ви провели гарний аналіз і, вважаю, самі відповіли на своє запитання. А я абсолютно погоджуюсь і можу зараз тільки повторити вашу думку. Ми б’ємося. Б’ємося і майже зробили те, чого ніхто не очікував із самого початку. І дійсно, за вісім «фіналів» до кінця боремося за чемпіонство з тим Динамо, що вважалося головним фаворитом на титул. Ми ще молода команда з парою досвідчених ветеранів, які керують, які пройшли це і вже вигравали чемпіонство. Це Пятов, Степаненко, Матвієнко, зараз ще Ракіцький долучився до нас — вони дають нам стабільність та рівновагу. Звичайно, будуть перепади, є десь напруга. Ви бачили, учора лондонський Арсенал, який грає перший раз за чемпіонство, як почувається проти останньої команди — це не так просто. Ідемо від матчу до матчу, і лише час покаже, чи ми втратили два очки, чи зберегли одне очко. Але майстерність Андрієвського вирівняла цей рахунок, що нас трохи засмучує. Прикро, коли ведеш у рахунку весь матч і наприкінці його так зрівнюють майже з нічого. Я пам’ятаю сьогодні лише два удари від них. Але ми з повагою ставилися до суперника. Класико. Ані тимчасова турнірна таблиця не відіграє великої ролі, ані та форма, в якій одна чи інша команда перебувають, а важливо було зіграти якнайкраще, виграти матч та відірватися від конкурентів. Але є опоненти, які ще гратимуть із Динамо тут. Тож кожен дивиться у «свій двір». Рахуватимемо очки, коли все закінчиться.

— Питання щодо Ракіцького. Коли він був на полі, то міг віддати якісний довгий пас, що робило гру команди цікавішою. Чому його замінили?

— На жаль, він відчув біль у м’язі і більше не міг продовжувати. Шкода, бо він дійсно контролював гру, в обороні був надійним. У нього чемпіонське ставлення. І в побудові атаки має гарний розрізний пас, шукав третю лінію. Джурасек так само вдало увійшов у поєдинок, але коли пішов зустрічний курс, темп виріс, то він відчув проблему з травмою, через яку не тренувався до останніх днів, відчув утому. Плюс ви знаєте самі про відсутність наших вінгерів. У першому класико грали Мудрик та Зубков, а сьогодні роль вінгерів виконували Гочолеішвілі та Судаков, який є чистою вісімкою, одним із найкращих на цій позиції в Україні. Хоча й вінгера теж може зіграти. Але він не є тим вінгером, який під цю модель гри захоплює простір, по відкритому м’ячу шукає простір, грає сам на сам весь час, бо профіль йому дозволяє зовсім іншу гру. Тож мусимо більше комбінувати. А на такому полі, як сьогодні... Воно жахливе, дійсно жахливе. Це не на користь ані Динамо, ані нам, ані глядачам, щоб вони дивилися гарний футбол. Гадаю, цей чемпіонат для вболівальників, для федерації є дуже-дуже цікавим. Останніми роками не було такої напруги, невизначеності в тому, хто буде чемпіоном. Вісім турів лишається до кінця, футбол гарний, а якби ще були люди на трибунах, то думали б, що тут Бундесліга. Бо в деяких матчах дійсно дуже цікаво. Пишаємося тим і робимо чемпіонат сильнішим усі разом.

— Ваша команда впевнено лідирує в чемпіонаті, але перед матчем ви давали установку на перемогу. Що вдалося і що не вдалося?

— Звичайно, ми контролюємо зараз перше місце, але є два матчі в запасі в Дніпра-1: завтра та з Олександрією. Дійсно, коли матч закінчується з нічийним результатом, то ти робиш висновки, і десь емоції не ті, аніж коли виграєш. Розбиратимемо гру, аналіз покаже, де щось неправильно робили, де можемо краще грати.

— Що команда змогла виконати і що ні з установки на гру, яку ви їй дали?

— То, може, я сам не виконав свою установку — не до кінця доніс футболістам власну ідею, а не футболісти не зробили того, що я просив. Але я можу до себе мати деякі запитання в голові, бо результат нічийний. І, знаєте, хотілося ще більше домінувати, ще більше грати на чужій половині поля, ще більше в атаці робити, нагнітати, створювати моменти. Бо сьогодні не було стільки моментів, як у двох останніх матчах, але були передумови, аби створити голи. Це передостанній пас, моменти перед останнім пасом, завершальним ударом — тут забракло трохи креативності, свіжості. Футболісти 100 відсотків мають це в собі, що показували не раз, але сьогодні це не вийшло. І потім під кінець матчу майстерність Андрієвського й удар під поперечину зіпсували наш настрій, емоції. І під цими емоціями я зараз вам висловлюю свою думку, а хотілося б мати інші емоції.

Іван Гецко: «Про таке класико хочеться якнайшвидше забути»