Найкраща збірна України всіх часів: Сабо, Федорчук і Валерко відповіли Ярмоленку, склавши символічну команду

Аватар Андрій Піскун Андрій Піскун
9194
22 голосів
Найкраща збірна України всіх часів: Сабо, Федорчук і Валерко відповіли Ярмоленку, склавши символічну команду
Символічна збірна України. Колаж: «Збірна»
Йожеф Сабо, Олег Федорчук та Артур Валерко ексклюзивно для сайту «Збірна» склали символічну збірну України за всю її історію, відреагувавши таким чином на недавню заяву Андрія Ярмоленка.

Андрій Ярмоленко в інтерв’ю УАФ заявив, що нинішня збірна України є найкращою за всю історію незалежності. Але чи це дійсно так?

Сайт «Збірна» вирішив обрати найкращих гравців на кожну позицію із знакових збірних 1999, 2006, 2012 і 2024 років за схемою 4-4-1-1. У цьому нам допомогли наші експерти:

  • Йожеф САБО (колишній головник тренер Динамо і збірної України)
  • Олег ФЕДОРЧУК (екстренер Таврії, Ниви та ряду інших клубів).
  • Артур ВАЛЕРКО (креативний директор сайту «Український футбол», архіваріус українського футболу).

«Лужний перевершив усіх на цій позиції. Це кінь!»

  • Воротарі: Шовковський (1999, 2006) –  Пятов (2012) – Лунін, Трубін (2024)

САБО: Однозначно Шовковський. Він грав у мене в Динамо і збірній, я бачив його щодня, як він працює і прогресує. Саша у мене виріс у справжнього воротаря.

Лунін тільки починає. Потенціал у нього великий, але якщо він залишиться в Реалі, то може пропасти. При Куртуа він грати точно не буде. Андрію потрібно шукати новий клуб після хорошого сезону в Реалі. Що стосується Пятова, то це просто воротар середнього рівня.

Йожеф Сабо. Фото: скріншот з YouTube

ФЕДОРЧУК: У моєму розумінні – це Шовковський. Крім блискучої кар'єри на клубному рівні, він вигравав знакові матчі для збірної, згадаймо серію пенальті проти Швейцарії на чемпіонаті світу. Він дуже довгий час був номером 1 у клубі та збірній, і в підсумку став ще хорошим тренером.

ВАЛЕРКО: Ми ще не знаємо, що майбутнє готує Луніну, Трубіну та ще молодшому нашому поколінню – а на підході дуже здібні воротарі. Проте, якщо оглядатися на минуле, то найкращий – Шовковський. Молодь згадує тільки Словенію та Ачімовича, а між тим Олександр грав на нуль проти чинних чемпіонів світу та Європи – німців у 1997-му, французів у 1999-му, греків тих же в 2005-му. До того ж, багато років трималися воротарські рекорди Олександра – і не всі, до речі, побиті навіть нині. Існує поширена помилка вважати, що Шовковський домінував без конкуренції – насправді ж добрих півтора десятки воротарів від Суслова до Пятова він переміг у важкій конкуренції. Це епохальний голкіпер в історії збірної. 

  • Лівий захисник: Дмитрулін/Микитин (1999) – Несмачний (2006) – Селін (2012) – Миколенко (2024)

САБО: Несмачний був хороший, зараз Миколенко непоганий, показує характер, молодий, грає в сильному чемпіонаті. Мій вибір – Миколенко. 

ФЕДОРЧУК: Я поставлю Миколенка. Клуб АПЛ купив його за великі гроші, а це вже рівень. Плюс він один із наймолодших захисників збірної. Перспективи у нього вимальовуються непогані. 

ВАЛЕРКО: На мою думку, Миколенко витримав випробування АПЛ – однією з найбільш статусних національних ліг у світі, і в своєму віці Віталій ще може прогресувати й підвищити свій статус успішним трансфером у значно сильніший клуб. Це його четвертий чемпіонат Європи, враховуючи юнацькі. Мати такий величезний уже досвід у молодому віці, в розквіті сил – це благословення, у його попередників таких можливостей у кар’єрі не було. 

Віталій Миколенко. Фото: УАФ

  • Центральні захисники: 
  • Головко (1999) – Русол (2006) –  Ракицький (2012) –  Матвієнко (2024)
  • Ващук (1999, 2009) – Хачеріді, Кучер (2012) – Забарний (2024)

САБО: Без варіантів – Головко. Він довго грав в основі, був дисциплінованим і жодних нарікань у мене до нього не було ніколи. Головко дуже класно грав один в один і міг перекрити повітря будь-якому топ-нападнику. 

Другий мій вибір – Ващук, який у мене грав ліберо. Пам'ятаю, коли ми грали в Парижі проти ПСЖ у Лізі чемпіонів, після матчу до мене підійшли французькі журналісти і дивувалися: «Як у вас такий молодий хлопець грає ліберо? На цій позиції в основному виступають досвідчені футболісти 30+».

Ващук виконував усі мої вимоги, прекрасно страхував, але трохи поступався у швидкості. Забарний хороший захисник, але його кар'єра тільки починається.

ФЕДОРЧУК: Поставлю від минулих складів Головка. Він був основним захисником і капітаном Динамо, коли воно входило до четвірки найкращих команд Європи. 

А от від сучасних назву Забарного. Аргументи – один в один із Миколенком. Це один із наймолодших центральних захисників за всю історію України. Він одразу став основним у національній команді, минаючи молодіжну збірну. Плюс він провів вдалий сезон в АПЛ, як і Миколенко. Раніше ніхто з наших гравців не міг проявити себе в Англії: ні Михайличенко, ні Шевченко, ні Ребров. А Забарний і Миколенко там, як риба у воді.

Олег Федорчук. Фото: Google

ВАЛЕРКО: Тут перед нами складне завдання, тому що збірна в 90-х грала з ліберо, тоді не було рівних парі Головко-Ващук, незважаючи на присутність у чемпіонаті України таких чудових оборонців, як Чижевський, Дірявка чи багато інших. А вже в нову добу гри в лінію з’явилася ціла плеяда молодих гравці, у яких на високому рівні всі чесноти сучасного захисника. На жаль, важко порівнювати, наприклад, Головка, чий перехід у Ліверпуль так і не відбувся, з Забарним, який у молодому віці опинився в АПЛ і має змогу всю кар’єру провести в високому змагальному оточенні. Тому спробую об’єднати різні епохи, мій вибір – Забарний із Головком

  • Правий захисник: Лужний (1999) – Гусєв, Свідерський (2006, 2012) Гусєв (2012) – Конопля (2024)

САБО: Лужний перевершив усіх на цій позиції. Лужний – це кінь! Він атакував з флангу, віддавав гольові передачі, при цьому встигав повертатися назад. Швидкий, злий, і найголовніше – його всі слухалися. Лужний був як граючий тренер. Не дарма його Венгер в Арсенал забрав. 

ФЕДОРЧУК: Звичайно, Гусєв. Він був універсальнішим за Лужного. Можна лише з великою натяжкою сказати, що Лужний вдало виступав в Арсеналі.

ВАЛЕРКО: на мою думку, новітня історія вітчизняного футболу не мала й не має правого захисника, кращого за Лужного. Поєднання фізики, швидкості та вольового спортивного характеру зробило й найкращого капітана для збірної. 

Олег Лужний. Фото: Google

«Якщо Циганков зараз перейде в якийсь клуб із трійки топових чемпіонатів, то переб'є Ярмоленка»

  • Опорник: Гусін (1999) – Тимощук, Шелаєв (2006) – Тимощук, Степаненко (2012) – Степаненко, Бражко, Сидорчук (2024)

САБО: Я назву Бражка, мені він дуже подобається. Це універсальний півзахисник, який вміє робити все. Він хороший у страховці і відборі, у нього є удар і бачення поля. Раніше в нас таких гравців не було. Я не розумію, чому його досі ніхто не купить, напевно, Динамо не продає. Упевнений, що Бражко гратиме в Європі, у цього хлопця велике майбутнє. 

ФЕДОРЧУК: Моя думка, що Степаненко – найкращий. У нього є лідерські якості та надійність. У Степаненка довга кар'єра і Тарас гідно поводиться, на відміну від Тимощука.

ВАЛЕРКО: ми тривалий час знали нападника Гусіна – не позбавленого гарних якостей бійця, здатного зіграти форварда-вежу. Проте опорник-Гусін – це знахідка Лобановського! Легенда гласить: помічники скаржилися під час матчу Динамо-2, що в Динамо нема хорошого центрального півзахисника оборонного плану, а Валерій Васильович показав на поле: «Так он він!» Це був Гусін, якого просто заради експерименту в резервному складі обкатували в опорній зоні, а вже за кілька місяців він грав проти Німеччини Заммера, Клінсманна та Фогтса. 

Андрій Гусін. Фото: Google

  • Центральний півзахисник: Максимов, Попов, Кандауров (1999) – Ротань, Назаренко (2006, 2012) – Зінченко, Малиновський (2024)

САБО: Я би поставив Максимова. Це був чудовий гравець, як і Михайленко. Вони виконували всі вимоги, були фізично здоровими і хорошими, як у відборі, так і в атаці. 

Малиновський мені теж подобається, але останнім часом він здав. Можливо, далася взнаки психологія і часті переходи з команди в команду. 

ФЕДОРЧУК: Дуже складно вибрати. Я назву Зінченка. Це унікум! Настільки в нього яскрава, несподівана і складна біографія. Я ставлюся до нього з великою повагою. Не володіючи феноменальними даними, він був лідером багатьох команд. Зараз йому важко в Арсеналі, але він себе гідно поводить. До того ж серед цих футболістів Зінченко – найдорожчий. 

ВАЛЕРКО: Важкий, тому що хороший вибір. Віддам перевагу Максимову, тому що до цих пір перед очима його гол португальцям Вітора Байї, Луїша Фігу та Руя Кошти. Юрій зіграв проти найкращих півзахисників своєї епохи і був на їхньому фоні цілком гідним суперником. До того ж, його та Скрипника успіх у Вердері – надзвичайно важливий кейс для подальшого здобуття авторитету вітчизняними легіонерами.

  • Лівий півзахисник: Косовський (1999) – Калиниченко (2006) – Коноплянка (2012) – Мудрик (2024)

САБО: Коноплянка свого часу був хороший, я виберу його. Зараз Мудрика в Англії навчили відходити назад, він почав відбирати. Я дуже здивований, тому що в Шахтарі він цього не робив. Чекаємо від Мудрика кращої гри.

ФЕДОРЧУК: Косовський грав занадто мало, Коноплянка зі своїм батьком є ворогом власній кар'єрі. Калиниченко грав більше в центрі і його неоднозначна кар'єра в Спартаку не додає плюсів. Я поставлю Мудрика. На його користь говорить ціна і клуб, в якому він виступає. Мудрик грає в Челсі, і цим усе сказано.

ВАЛЕРКО: Косовський був добротним півзахисником, але класичним – лівоногий на лівому фланзі. Коноплянка ж рвав шаблони й дуже вирізнявся в сучасному йому вітчизняному футболі. Був сміливим в обіграші, як легіонер, не визнавав авторитетів. Гол на «Уемблі», багато топових матчів, хороший індивідуальний показник (21 гол і 11 асистів – це до цих пір третій результат в історії збірній!). Я, звичайно, визнаю, що Мудрик більш обдарований футболіст, але й він також виріс із «Женіної шинелі». Хай у майбутньому доб’ється того, що не вдалося попереднику.

Євген Коноплянка. Фото: УАФ

  • Правий півзахисник: не було (1999) – Воробей (2006) – Ярмоленко (2012) – Циганков (2024)

САБО: Я виберу Ярмоленка. Прекрасний футболіст! Зміщувався з флангу в центр, пробивав, відмінно взаємодіяв із партнерами. Не дарма його Боруссія (Дортмунд) купила. Чому Ярмоленко не заграв у Європі? Мені здається, наші футболісти психологічно ламаються, коли переходять у закордонні клуби. Там зовсім інше ставлення. Ми брали футболістів на два дні на базу перед грою, готували їх, розмовляли, а там у день гри приїхали, зробили зарядку і вже матч.

У чому Ярмоленко кращий за Циганкова? Циганков робить усе те саме, що і Ярмоленко, він теж прекрасний футболіст, просто Андрій почав це робити першим. 

ФЕДОРЧУК: Назву Ярмоленка. Він був лідером Динамо, грав в одній із найкращих команд Німеччини, перейшов в АПЛ. Він заслужив бути у збірній України всіх часів. 

Він не кращий за Циганкова, але його кар'єра яскравіша. Вони трохи різні. Ярмоленко любить зміщуватися в центр і пробивати по воротах, а Циганков типовий вінгер, який підносить снаряди.  

Але в Циганкова ще розвивається кар'єра, а в Ярмоленка – закінчується. Якщо Циганков зараз перейде в якийсь клуб із трійки топових чемпіонатів, то він переб'є Ярмоленка, але поки мій вибір – Андрій.

ВАЛЕРКО: тут не може бути жодних сумнівів – це Ярмоленко. Від «не футболіста» до рекордсмена збірної України за всю історію – ось такий от шлях він пройшов. 46 голів і 23 асисти – 69 балів за «Гол+пас», це більше за Шевченка! Я завжди вважав, що позиція правого хава – це саме той «секретний інгридієнт», якого не вистачало збірній України 90-х. Але якщо тоді здавалося, що це умовний Канчельскіс на його праймі, то зараз можна тільки уявити, якою була б збірна часів Сабо, якби мала вінгерів типу Ярмоленко-Коноплянка чи Циганков-Мудрик. 

Андрій Ярмоленко. Фото: УАФ

«Якби Шевченко і Ребров ще в Мілан обидва перейшли, то взагалі була б золота пара, як Ван Бастен і Гулліт»

  • Атакувальний півзахисник/нападник в відтяжці: Максимов (1999) – Воронін, Ребров (2006) – Назаренко (2012) – Судаков (2024)

САБО: Звичайно, Ребров! Це я склеїв Реброва і Шевченка в нападі. Сергій – забивний, режимний, ніколи не порушував дисципліни, все виконував. Також Ребров добре відпрацьовував в обороні, на відміну від того ж Шевченка. Ребров – це приклад усім футболістам!

Сергій дуже захоплювався радіоаматорством, але це мені не заважало. До другої години ночі він не сидів, в основному після вечері займався. Мені на нього ніхто не скаржився, і я йому зауважень із цього приводу не робив.

ФЕДОРЧУК: Однозначно, Ребров. Він тривалий час був лідером Динамо, грав в Англії, став чемпіоном Росії, а зараз – прекрасний тренер. У Реброва вийшла цілісна кар'єра, як і у Шовковського. 

Реброва не можна не включити в команду, якщо в ній є Шевченко. Вони доповнювали один одного. Якби вони ще в Мілан обидва перейшли, то взагалі була б золота пара, як Ван Бастен і Гулліт. Для мене загадка, чому Мілан не ризикнув підписати Реброва. Зараз така хороша пара – Циганков-Довбик.

ВАЛЕРКО: ми в складній ситуації, тому що Ребров, суворо кажучи, атакувального півзахисника й не грав – раніше більше форварда, під кінець кар’єри – центрального півзахисника. І тут присутній Воронін, чия роль в історії збірної дуже велика – від самого прецеденту реверса легіонера з-за кордону до великого внеску в успіхи 2000-х. Але якщо питання стоїть саме так, то Ребров заслужив бути в символічній збірній за всю історію – його за кількістю результативних дій до цих пір не перевершив ніхто із сучасних нападників. А скільки було саме важливих, культових голів від Сергія!

Ребров і Шевченко. Фото: Pinterest

  • Центрфорвард: Шевченко (1999, 2006, 2012) – Довбик, Яремчук (2024)

САБО: Шевченко – номер 1, тут і говорити нічого! Він міг пропасти, але я в нього вірив, і він став найкращим. Я не хочу багато згадувати про Андрія, бо він ображається. Шевченко, напевно, читав мої попередні інтерв'ю, де я розповідав, як доводилося його рятувати, і йому не сподобалися мої слова. Сподіваюся, пізніше він усвідомить, що був не правий.

ФЕДОРЧУК: Звичайно, Шевченко. Довбик тільки починає. Шевченко – чемпіон України, Серії А, Ліги чемпіонів. Тому володар «Золотого м'яча» поза конкуренцією!

ВАЛЕРКО: Шевченко – це причина, чому відразу кілька поколінь наших фанів полюбили футбол. Його вплив на футболістів наступних поколінь настільки великий, що й зараз «сімка» – це найбільш бажаний номер для будь-якого гравця групи атаки. 

Символічна збірна України всіх часів

САБО: Шовковський – Миколенко, Головко, Ващук, Лужний – Бражко, Максимов, Коноплянка, Ярмоленко – Ребров – Шевченко.

ФЕДОРЧУК: Шовковський – Миколенко, Головко, Забарний, Гусєв – Степаненко, Зінченко, Мудрик, Ярмоленко – Ребров – Шевченко.

ВАЛЕРКО: Шовковський – Миколенко, Головко, Забарний, Лужний – Гусін, Максимов, Коноплянка, Ярмоленко – Ребров – Шевченко.