На першій же своїй прес-конференції в якості тренера Динамо Шовковський одразу видав базу: подробиці
Виконувач обов’язків головного тренера київського Динамо Олександр Шовковський два свою першу прес-конференцію у цій якості після матчу 23-го туру УПЛ, в якому його команда обіграла Металіст з рахунком 3:1.
Втім, як справжній патріот на громадянин нашої країни, спілкування зі ЗМІ Шовковський розпочав зі слів болю через черговий злочин країни-терориста, який русня вчинила рано вранці 28 квітня у Дніпрі, Умані та Українці. Про це повідомляє dynamo.kiev.ua.
— Добрий день! Сподіваюся, що він буде добрим для всієї України. Усі ви знаєте, що відбувалося сьогодні вночі. Футбол, слава Богу, триває, але всі ми прекрасно розуміємо, що найціннішим для нас буде наша головна Перемога, на яку всі ми так чекаємо і якої так бажаємо.
— Поділіться враженнями від вашого першого матчу як тренера і порівняйте сьогоднішнє хвилювання з тим, яке у вас було, коли ви виходили на футбольне поле як футболіст?
— Що стосується другої частини запитання, то це абсолютно різні емоції. Коли ти виходиш на поле як футболіст, то відповідаєш тільки за свою гру, за свій настрій. А маючи за плечима певний досвід, ти розумієш, як можеш впливати на команду, на своїх партнерів. І при цьому ти маєш бути впевнений у собі. У принципі, таку саму впевненість ти маєш мати і коли перебуваєш на тренерській лавці.
Але насамперед я хочу сказати, що в нас є головний тренер. На жаль, так сталося, що в нього зараз проблеми зі здоров’ям. Ми всі бажаємо йому якнайшвидшого одужання. Хочемо, щоб операція пройшла без будь-яких ускладнень.
Що ж стосується мого першого досвіду на тренерській лавці як наставника команди, то ми постійно були на зв’язку з нашим головним тренером. При цьому є система підготовки, яка не змінюється. І змінювати її неможливо. Тож усе за планом.
— Грою команди наскільки залишилися задоволені?
— Усе було добре, нормально. Ми контролювали гру, але не все в нас виходило. Були в нас моменти в першому таймі, які повинні були реалізовувати. Розуміли, за рахунок чого буде грати наш суперник. Щось із цього Металісту вийшло — ми пропустили кілька гострих випадів на свої ворота.
Потім забили два м’ячі і все, начебто, мало бути далі добре. Але прикра помилка, пропущений гол — і команда якось розгубилася. Будемо розбиратися, чому так сталося. Помиляються всі. Проблема не в тому, що хтось помилився: проблема в тому, що хлопці розгубилися. Після пропущеного м’яча в наших діях почав відбуватися якийсь сумбур, який мав місце аж до третього забитого м’яча.
— Наскільки допомогло вам вилучення у складі суперника?
— Ви бачили, що ми з самого початку матчу активно заважали Металісту розігрувати м’яч. А коли у нас з’явилася чисельна перевага, нам це стало вдаватися набагато легше. Ми притиснули суперника до його воріт і намагалися прискорити гру, щоб обмежити його в часі, у просторі та змусити його частіше помилятися. У принципі, нам це вдалося.
Але індивідуальну майстерність треба проявляти скрізь, у кожному компоненті — і в обороні, і в атаці, і в передачах. Говорили не раз хлопцям, що ми не зможемо забити м’яч, якщо не завдаватимемо ударів по воротах. І сьогодні перший м’яч забили саме завдяки дальньому удару. А другий і третій наші голи стали наслідком хороших комбінацій.