Голкіпер Динамо зізнався, за яку збірну вболівав на чемпіонаті світу

Голкіпер київського Динамо Руслан Нещерет дав інтерв’ю офіційному сайту клубу, в якому підбив підсумки першої половини сезону

— Руслане, поточне третє місце для Динамо — прийнятний результат, зважаючи на те, як складалася перша частина сезону для нашої команди?

— Звичайно, для нас ця ситуація із третім місцем не може бути прийнятною, оскільки такий клуб як Динамо завжди ставить перед собою лише найвищі задачі, і для нас є лише перше місце в таблиці. Шанси завжди є, тож будемо наполегливо працювати й вірити, що весняна частина сезону в чемпіонаті складеться для нас краще.

— Розпочався чемпіонат для Динамо жахливо — із двох поразок. Незвично було бачити команду на останньому місці в турнірній таблиці?

— Звичайно, було якось не по собі після такого початку чемпіонату. Ніхто не розумів, чому таке відбувається. Але по ходу чемпіонату ситуацію вдалося дещо виправити та, поступово підіймаючись у турнірній таблиці, повернутися до боротьби за найвищі місця.

— У нинішньому сезоні ти провів 10 матчів — вісім у вітчизняній Прем’єр-лізі та два в Лізі Європи. Можна сказати, що кожний наступний поєдинок додає впевненості?

— Так, упевненість приходить, коли ти граєш, тому можу сказати, що мені легше з кожним матчем, а партнери по команді допомагають мені в усьому.

— Як часто відбуваються індивідуальні розмови з тренером воротарів Михайлом Михайловим?

— Після кожного поєдинку в мене з Михайлом Леонідовичем відбувається індивідуальне теоретичне заняття. Передивляємось матч, обговорюємо, що було добре, а що — ні, намагаємося вдосконалити мою гру.

— А з головним тренером Мірчею Луческу були бесіди?

— Луческу на тренуванні чи перед грою може щось підказати, але більше діалогу в мене з тренером воротарів.

— Також тобі довелося пропустити кілька тижнів через травму носа. Це був рецидив того пошкодження, яке ти отримав на зимових зборах, або травми одна до одної не мають відношення?

— Я отримав рецидив на тренуванні. Було багато ударів, і в один момент я дуже близько наблизився до нападника. Він цього не побачив і з близької відстані влучив мені в обличчя. Я спочатку не зрозумів, що сталося щось погане, продовжив тренування, а вже після заняття відчув біль у носі. Подивився на себе у дзеркало — а він трохи кривий.

— Загалом, наскільки подібні травми впливають на гру воротарів у подальшому, після повернення на поле?

— Є певні побоювання, щоб знову не «прилетіло», але це лише перший тиждень після повернення. Потім уже набагато легше.

— Цей чемпіонат командам доводиться грати за незвичних умов — зокрема, у будь-який момент гра може перерватися на невизначений час через повітряну тривогу. Це якось впливає на футболістів?

— Трохи страшно стає, коли починається повітряна тривога. Навіть не за себе, а відразу думаєш про сім’ю, щоб усі були в безпеці. Це найголовніше.

— У Динамо був один такий матч — у Львові з Рухом. Чим займали себе у сховищі, поки гра не поновилася?

— Спілкувалися у з хлопцями, дехто дивився новини в телефоні.

— Як твої рідні та близькі? Чи всі у безпеці? Є хтось із сім’ї, хто став на захист України?

— Загалом, сім‘я в безпеці. Батько вже впродовж 20 років служить у лавах ЗСУ. Повномасштабне вторгнення він зустрів у Києві, а потім відразу пішов захищати країну від окупантів.

— Які найближчі плани, де проводиш відпустку?

— Поїду з дівчиною в гори, трохи відпочину та почну готуватися до другої частини сезону.

— Чи слідкуєш за чемпіонатом світу? За кого вболіваєш?

— Так, дивлюся кожен матч. Уболівав за Португалію, але вона, на жаль, вилетіла.

Нападник Динамо: «Хочеться у кожному матчі виходити на поле»