День в історії. Народився один із патріархів українського футболу

Йожеф Сабо, зірковий футболіст і тренер, з'явився на світ 29 лютого у високосний рік

1940 рік — в Ужгороді народився Йожеф Сабо — радянський футболіст і український тренер, один з патріархів вітчизняного футболу, а зараз — телеексперт.

Починав грати у рідному краї — за Хімік (Калуш) та Спартак (Ужгород). 1959 року потрапив у Динамо (Київ) і на десятиліття визначив стиль півзахисту провідної команди УРСР. Чотири рази виграв чемпіонат СРСР і двічі — Кубок країни, брав участь у фінальних турнірах чемпіонатів світу 1962-го та 1966 років (бронзові медалі). У 1970 році грав за Зорю (Луганськ), у 1971-1972 — за Динамо (Москва). Із москвичами дійшов до фіналу Кубка кубків, з олімпійською збірної СРСР став бронзовим призером Олімпіади-1972.

Тренерську роботу розпочав у 1977 році. Очолював Зорю (Луганськ), СКА (Київ), Дніпро (Дніпропетровськ). З 1992 року до 2007-го п'ять разів очолював Динамо (Київ). З національною збірною України працював у 1994-му та 1996—1999 роках. Зупинявся за крок від виходу на чемпіонат світу 1998 року та чемпіонат Європи 2000 року. Працюючи у тандемі з консультантом збірних Валерієм Лобановським, створив один із найсильніших ігрових ансамблів за всю історію національної команди.

Зірковий гравець чемпіонату України 90-х

1972 рік — у Житомирі народився Олександр Паляниця — український нападник, один із відомих зіркових гравців українського чемпіонату 90-х.

З юних років потрапив до Дніпра, але з першого разу пробитися до основного складу команди не зумів. Пробував сили у Кривбасі та Вересі, звідки був повернутий і став основним нападником дніпрян часів Бернда Штанге. У той же період потрапив до національної збірної. Дебютував 11 червня 1995 року у переможному домашньому матчі відбору Євро-96 із Хорватією (1:0). Вдруге (і востаннє) зіграв за збірну 1999 року в товариському матчі з Болгарією (1:1). Далі виступав за Карпати (Львів), австрійський ЛАСК, ненадовго повернувся до Дніпра, чимало забивав за Кривбас та Металіст. Догравав у 2004 році у першоліговому Спартаку (Суми). Після завершення кар'єри живе у рідному місті, розвивав ресторанний бізнес та, коли дозволяли сили та здоров'я, погравав за ветеранську команду області.