День в історії. Мілевський не забив Білорусі

13 років тому збірна України провела у Мінську матч кваліфікації ЧС-2010, розписавши нічию з білорусами

9 вересня

1973 рік — народився Володимир Савченко, голкіпер збірної України, який відіграв за національну команду у вересні 1994 в двох виїзних товариських матчах проти Південної Кореї. Після поразок 0:1 та 0:2 голкіпер Металіста більше у збірній не грав. У поєдинках відбірного циклу чемпіонату Європи-1996 ворота українців знову захищав Дмитро Тяпушкін.

У Корею Савченко довелося повернутися…

Натомість у 1996 році Савченко сам вирушив підкорювати Південну Корею, поповнивши склад команди Anyang LG Cheetahs, яка зараз називається ФК Сеул. Але кар'єра Володимира у Сеулі виявилася недовгою. У тому числі й через норму регламенту, згідно з якою іноземним воротарям дозволялося грати спочатку не більше ніж 75%, а незабаром — 50% ігрового часу. Вже тоді корейці активно думали і про інфраструктуру, і кадри для домашнього чемпіонату світу 2002 року.

Так чи інакше, менше, ніж через рік, український голкіпер опинився у близькому до свого рідного Донецька Ростові-на-Дону. З Ростсільмашем два сезони поспіль брав участь у Кубку Інтертото. У знаменному протистоянні з Ювентусом відіграв матч-відповідь (1:5). А в першому, домашньому (0:4) залишився на лаві запасних. Ворота тоді захищав інший українець, Ігор Кутєпов.

2004 року Савченко перейшов до Терека (нинішнього Ахмата), з яким виграв першу лігу Росії (Володимир отримав звання кращого воротаря першості), а також національний Кубок. Завдяки цьому грізненці потрапили до Кубка УЄФА. Пройшли познанський Лех і поступилися Базелю. Завершував кар'єру Савченко у тольяттинській Ладі. Після чого працював із воротарями в академії донецького Шахтаря.

Ярмоленко та Мілевський не впоралися з моментами

2009 рік — до команди Білорусі в Мінськ збірна України приїхала, щоб зіграти у відбірному турнірі до чемпіонату світу 2010 року. Ненудний матч завершився нульовою нічиєю. Ярмоленко та Мілевський не впоралися зі своїми моментами. Але й Пятову вдалося нейтралізувати випади Гліба, Корніленка та Ковеля. З 15-ма очками збірна України йшла третьою у шостій відбірній групі — після хорватів та англійців. Ціною неймовірних зусиль «клітчастих» підопічні Олексія Михайличенка зрештою обійшли. Проте внутрішні чвари та організованість екс-чемпіонів Європи, греків, зробили провальним наш черговий плей-офф.

Шахова партія на безмовній арені

2018 рік — синьо-жовті здобули другу перемогу в Лізі націй. Слідом за Чехією була і Словаччина, незважаючи на те, що матч проходив на Арені Львів без глядачів.

У першому таймі суперник жодного разу не пробив у ворота

Поєдинок, особливо перший тайм, пройшов, наче шахова партія. З перших хвилин словаки намагалися показати, що вони не збираються відсиджуватися в обороні. Проте синьо-жовті швидко взяли ініціативу до своїх рук. Як завжди, активними були наші фланги. Ми досить легко доходили до штрафного суперника, а ось далі виникали проблеми. Лише два постріли (Степаненко, Яремчук) прийшлись у ствір. Втім, і біля своїх воріт підопічні Андрія Шевченка діяли надійно.

Циганкову хвилини вистачило, щоб заробити пенальті

Нічого, в принципі, не змінилося і відразу після перерви. Здебільшого точилася позиційна боротьба, в якій першу скрипку грали футболісти у синьо-жовтих футболках. Команда Андрія Шевченка більше володіла м'ячем, але знову ж таки вільних зон у захисних побудовах обох колективів було дуже мало. Щоб внести корективи в гру, наставникам нічого не залишалося, крім вдатися до замін. І в цьому питанні більше досяг успіху Андрій Шевченко. Циганкову, який вийшов на поле на 78-й хвилині, знадобилася одна хвилина, щоб заробити пенальті. А сам 11-метровий реалізував Ярмоленко. 1:0.