День у історії. Народився воротар, який здобув славу наприкінці кар'єри

16 липня

1977рік — народився Андрій Дикань, український воротар, більшу частину кар'єри провів у російському чемпіонаті. На батьківщині не зміг розкритися. Вихованець харківського футболу так і не пограв за рідний Металіст. У скромному клубі Авангард-Індустрія із Ровеньків часто виходив в поле, забивши парочку м'ячів.

У 22-річному віці став легіонером, вирушивши до Росії. Грав там за СКА-Енергію, Кубань, Терек. У СКА-Енергії був штатним пенальтистом. У сезоні-2000 забивши шість м'ячів. З невеликою перервою виступав за сімферопольську Таврію. Лише наприкінці кар'єри здобув заслужену славу, отримавши запрошення до московського Спартака. Провівши кілька класних сезонів за москвичів, догравати вирушив до Краснодара. У 2010-2012 роках Дикань виступав за національну збірну України, у восьми матчах пропустивши 11 м'ячів. У збірну викликався з Терека (один матч) та Спартака (сім поєдинків). 2 червня 2010 року дебютував у національній команді, зігравши на нуль зі збірною Норвегії (1:0). На жаль, до офіційних поєдинків справа не дійшла.

Через травму пропустивши Євро-2012

31 березня 2012 року в поєдинку чемпіонату Росії із Зенітом отримав болісний удар ногою в обличчя від нападаючого суперників Кержакова. З чисельними переломами кісток вирушив на лікарняний. Пропустив домашній чемпіонат Європи 2012 року, де через травму Шовковського мав реальні шанси проявити себе. 21 травня 2016 року оголосив про завершення кар'єри. Устиг спробувати сили і на тренерській ниві. Працював тренером команди U-19 у клубі Олімпік-УФК (Харків), а також у відродженому Металісті.