«Блін, куди я потрапив? Мене все не відпускає»: Ващук, перебуваючи у Нацгвардії, скористався порадою Лобановського

Аватар Віктор Слюсаренко Віктор Слюсаренко
50
1 голос
«Блін, куди я потрапив? Мене все не відпускає»: Ващук, перебуваючи у Нацгвардії, скористався порадою Лобановського
Владислав Ващук. Фото: Новинарня
Колишній захисник збірної України, київського Динамо, московського Спартака, Чорноморця, Львова і Волині Владислав Ващук розповів про першу проведену евакуацію поранених бійців.

Владислав Ващук, який разом із дітьми мешкав у Гостомелі, два тижні пробув у російській окупації, дивом зміг виїхати та вціліти. Ексгравець добровільно став до лав українського війська - санітаром у медичній бригаді НГУ Буревій. Його завдання — супроводжувати важкопоранених бійців у машині швидкої допомоги та стабілізувати їхній стан на шляху до лікарні.

«Певний час мене дивували люди, які знаючи, що я захисник, все одно запитували, чому я так мало голів за збірну забив. Зараз мене дивують ті, хто питає, скільки вбитих орків на моєму рахунку і який рахунок мого підрозділу. Мабуть, вважають, що медичний підрозділ — це щось на кшалт штурмовиків, але крутіші, бо нам ще РСЗВ з реактивними ранцями на кожного по дві штуки видають», – сказав Ващук.

На першій евакуації Ващук просто спостерігав за діями колег, а вже згодом почав долучатися.

«Перше питання від командира було, чи боюся я крові? Відповів чесно, що ні. Але ж я не знав, з чим доведеться стикатися на практиці. Всі евакуації поранених відбуваються вже тоді, коли кров зупинена, перша медична допомога надана. Але важко бачити хлопців без кінцівок, із численними опіками, коли людина втрачає свідомість, не може дихати і в мене на руках вона синіє, а ми маємо надати їй допомогу, врятувати — ось це було складно», – зазначив ексгравець.

Владислав під час перших евакуацій не міг відпустити емоції через побачені страждання поранених бійців.

«Закрадалася думка: блін, куди я потрапив?.. Уже двадцять евакуацій, а мене все не відпускає. А потім я згадав, що нам говорив Валерій Лобановський, коли ми готувалися до ігор, а їх було багато: «Якщо перемога — 15 хвилин радіємо перемозі, якщо поразка — 15 хвилин переживаємо поразку. Далі — все, інша гра.

Тобто я зробив свою роботу, сів у машину — і все, я вже відключаюсь. Я зрозумів, що маю дотримуватися цієї стратегії, інакше збожеволію», – розповів вже офіцер НГУ Ващук в інтерв’ю «Новинарні».

Ващук у складі збірної України провів 63 матчі, забив один гол.