Андрій Пятов зізнався, чому вирішив поки що не закінчувати кар’єру

Голкіпер донецького Шахтаря Андрій Пятов прокоментував перемогу у 12-му турі УПЛ над рівненським Вересом — 2:0. Слова ветерана приводить офіційний сайт гірників.

— Андрію, раді бачити тебе знову на полі й вітаємо з перемогою! Яким цей матч вийшов особисто для тебе?

— Дякую! Дуже приємно, що тренерський штаб дав мені шанс. Був мандраж, адже довго не грав. Як у кожного гравця, протягом перших хвилин було хвилювання. Однак це нормально, за це й люблять футбол. Я завжди говорю, що якщо вже немає невеликого хвилювання, такої нотки, то з футболом треба закінчувати. Тому я зрозумів, що мені ще рано закінчувати.

— Уже невдовзі ти можеш побити рекорд Соколовського. Що скажеш про це?

— Не женуся за особистими рекордами. Так, мені дуже приємно, що граю довгий час і вже наближаюся до такого досягнення, проте головне зараз — перемога команди. Тому я подякував хлопцям і тренерам за те, що всі відповідально поставились до цього матчу. І добре, що зіграли «на нуль».

— Ігор Йовічевич сказав, що ти — помічник усього тренерського штабу. Сам зараз більше почуваєшся гравцем або наставником?

— По-перше, я — гравець. Маю чинний контракт, виходжу на поле, і тренери можуть на мене розраховувати. Однак, по-друге, я, як і Тарас Степаненко, як і Сергій Кривцов, — ми досвідченіші, і якщо команда в нас молода, то своїм досвідом і всім, що маємо, ми повинні допомагати хлопцям. Зараз усі відзначають нашу команду, але це — одне ціле: наш досвід, усе, що ми зробили, і молодь, яка має великі перспективи.

— Перша частина сезону добігає кінця, лишилися три матчі УПЛ. Які вже зараз можна зробити висновки щодо результатів і виконаної роботи?

— Підіб’ємо підсумки вже після заключної гри, але те, що ми зробили, то це виконали завдання-мінімум — потрапили до Ліги Європи. До останнього матчу були шанси пройти далі й у Лізі чемпіонів, проте доля так склалася. У нас молода команда, в яку перед початком сезону не всі вірили, однак ми виявили себе. Гадаю, що здійснили великий обсяг роботи, але перебуваємо наразі на другому місці в чемпіонаті, тому ще багато чого треба зробити.

— Особисто ти чого чекав перед початком сезону від нинішнього молодого, українського Шахтаря?

— Ми всі вірили. Тому що були разом і бачили, як хлопці прогресують, як дорослішають. Це найголовніше. Я хлопцям сказав, що є велика різниця в тому, якими вони були півроку тому і які вони зараз. Вони вже мужики. Є досвід, розуміння, в яких іграх треба додавати, де, навпаки, спокійніше й завдяки техніці виходити. Хлопці — молодці.

— Після матчу до вас у роздягальню заходили службовці ЗСУ. Про що з ними спілкувалися?

— Вони для нас — приклад. Те, як вони відстоюють нашу країну, які вони хоробрі та незламні, — ми беремо приклад із них, з їхньої відваги. Подякували їм за те, що вони нас оберігають, а ми, зі свого боку, робимо для них усе, що тільки можемо.

Ігор Йовічевич: «Хлопці, які воювали в Донецьку, зайшли до нас у роздягальню»