Юрій Вернидуб: «Ми запросили до Кривбасу тих, хто дійсно бажав і не побоявся»

Головний тренер криворізького Кривбасу Юрій Вернидуб підбив підсумки першої половини сезону

Червоно-білі завершили футбольний рік перемогою над Чорноморцем — 1:0. Здобуті три очки дозволили Кривбасу піднятися на восьму сходинку в таблиці. Післяматчевий коментар головного тренера криворіжців Юрія Вернидуба приводить клубна прес-служба.

— Найголовніше, що чемпіонат України проходить, і вже завершилась перша частина сезону. У принципі Кривбас завершив перше коло на мажорній ноті. Обіграли Дніпро-1, лідера, тепер Чорноморець, який був поряд із нами, і мав гру в запасі, тож мав шанси нас дістати. Пояснював хлопцям, що сьогодні дуже важлива гра. Важко було їх налаштувати, тому що після Дніпра-1 усі були спустошені психологічно.

Але вони молодці, що вийшли та показали свій характер. Я задоволений результатом, ми набрали вже 18 очок, та, якщо не помиляюсь, уже на восьмій сходинці. Є над чим далі працювати. Зараз нехай команда відпочине, переведе дух. Сподіваємось, за цей час наші хлопці, ЗСУ, виженуть російських потвор ще далі. А на зборах уже добре попрацюємо. Так, розумію, що все буде залежати від ситуації в Україні.

Щодо гри, то вона була рівна. Чорноморець — непогана бойова команда, тут завжди усім важко грати. Тим більше, у вас дуже класний тренер. Роман Григорчук повернувся, йому просто потрібен час. А часу в нього було мало для комплектації команди, так само, як і в мене. Але граємо, працюємо, це наразі найголовніше.

— Завдяки чому вдалося заробити три очки?

— Бачите, забили гол перед свистком на перерву. Добре розіграли кутовий, забили непоганий мʼяч. У першому таймі були моменти, особливо у нашого правого захисника Андрія Понєдєльніка. Три непогані моменти, але добре зіграв Непогодов. У «Чорноморця» також були шанси, але не стовідсоткові. Те, що зараз памʼятаю. Головне, що ми добре зіграли в обороні, «на нуль». А свій шанс ми реалізували й виграли.

— В останніх пʼяти турах Кривбас набрав пʼять очок. У два рази більше, ніж у попередніх десяти. Можна сказати, що все налагоджується?

— Скажу так: коли прийшов у команду, команди як такої не було. Так, був Кривбас, але багато футболістів відмовились повертатися з-за кордону. Була молодь, але я бачив, що із цією молоддю буде важко добиватись високих результатів. Тому довелося попрацювати на трансферному ринку, особливо влітку. Запрошували футболістів, але коли вони питали, де ми будемо грати та базуватись, ми відповідали, що у Кривому Розі.

Після цього вони відмовляли нам, хоча в нас усі умови: хороша нова база, якісні тренувальні поля. Думаю, якщо б ми грали на заході України, тоді вони б погодились. Тоді лінія фронту проходила близько від Кривого Рогу. Але ми запросили інших гравців. Тих, хто дійсно бажав і не побоявся. Треба було зліпити із цієї команди ту, яка буде давати результат. Потихеньку вийшли на потрібний рівень, почали перемагати. Це головне.

— Кривий Ріг — рідне місто президента України Володимира Зеленського. Наскільки відповідально було для вас прийняти Кривбас?

— Не розраховував, що повернусь до роботи тренером. На той час я служив у ЗСУ. Але президент Кривбасу Костянтин Караманіц запропонував прийняти команду. Він дуже допоміг нам, нашому бойовому підрозділу, допоміг так, як ніхто інший. Тільки він. У мене були друзі, небідні люди, але вони якось десь кудись одразу поділись. Так, я зараз працюю у футболі, але кожен день думаю про своїх побратимів і допомагаю їм, чим можу.

Треба пережити це. Упевнений на сто відсотків, що перемога буде за нами. Адже розумію, з ким ми воюємо. Це хворі люди, які не мають мізків. А те, що Кривбас — команда президента… Усі так говорять. Хай говорять, дай Бог. Хай так думають. А ми будемо просто виконувати свою роботу та радувати того ж президента України.

Чесно кажучи, я не знаю, чи цікавиться він нашими результатами. Думаю, він переживає за Кривбас. Хочеться, щоб він у цей нелегкий час, а роботи в нього дуже багато, в душі чомусь порадів і мав якісь хвилини, щоб відволіктись. Усім дякую. Одеса — це Україна!

Головний тренер Зорі після нічиєї з Колосом вказав на стандартність помилок своїх футболістів