Юрій Вернидуб: «Іноземці, які залишилися, люблять Україну серцем»

Вітчизняні колективи готуються до нового сезону. Одним із таких є Кривбас, який повернувся до Прем'єр-ліги через дев'ять років. Про роботу команди і свій перший місяць біля ії керма сайту zbirna.com розповів головний тренер криворіжців Юрій ВЕРНИДУБ.

— Наша підготовка йде за планом, — сказав Вернидуб. — Ті хлопці, які дали свою згоду працювати у Кривбасі, усі на місці. Проте ми продовжуємо займатися селекцією. Також ми маємо багато молоді з непоганими даними. Тож тренуватимемося і намагатимемося вибирати найкращих футболістів для першої команди. А життя покаже, чи ми все робили правильно.

— Ви вже майже місяць як головний тренер Кривбасу. Що стало основним у вашому виборі?

— Я вже неодноразово говорив, що моєму дивізіону ЗСУ дуже допоміг президент Кривбасу, особливо на початку російської агресії. Тому коли мені надійшла пропозиція очолити команду, я просто по-людськи не міг відмовити. Надто, що я люблю свою роботу та й відчуття якогось обов'язку перед Кривбасом мене не залишало…

— Наскільки я розумію із ЗСУ ви не пішли?

— Ні. Я є військовозобов'язаним та службовцем збройних сил України.

— Уся підготовка Кривбасу відбувається у Кривому Розі?

— Так. І я не бачу у цьому проблем. Ми маємо чудові умови для роботи на клубній базі. Зараз найголовніше, щоб розпочався чемпіонат. Завдяки нашим воїнам, гадаю, це реально. У такий нелегкий час наша армія дає можливість багатьом людям почуватися більш-менш спокійно, і при цьому ще й працювати.

— Як ви вважаєте, за таких умов нам вдасться провести повноцінний сезон?

— Мені важко сказати. Вранці прокинувся, вже добре. Наразі так. Але я не маю сумніву в нашій перемозі, питання лише в тому, скільки для цього знадобиться часу.

— Кривбас є одним із ньюсмейкерів нинішнього міжсезоння. Чи говорить це про те, що перед командою стоятимуть серйозні завдання?

— Ви маєте розуміти, що в нас практично нова команда. І це не від того, що я когось хочу бачити, а когось — ні. Просто так склалися обставини. Кривбас взимку, коли почалася війна, був на зборах у Туреччині. Хтось із футболістів не захотів повертатися, хтось влаштувався за кордоном, тож ніхто нікого не змушував і не висував претензій. Футболісти, які горіли бажанням грати у Кривбасі, зараз тут. Ніхто нікого не прибирав, все по-людськи. Потрібно було компенсувати втрати. Звідси й така селекція.

— Ви працювали у Зорі, Шерифі. У цих командах стояли амбітні цілі. Кривбас — не виняток?

— Ти сам відповів на своє запитання (посміхається). Я завжди мав амбіції. Так само я хочу, щоб ці амбіції були й у Кривбаса. Але при цьому зараз немає сенсу говорити про якісь грандіозні плани, оскільки ми не знаємо, що на нас чекає завтра. У країні війна…

— Чи може майбутній чемпіонат стати найбільш непередбачуваним за часи незалежності?

— Знову ж таки, якщо буде дано старт, він вже буде непередбачуваним лише тому, що зараз, знову ж таки, в Україні війна, в якій російські тварі нищать наших мирних людей, дітей.

А щодо спортивної складової, то, безумовно, зараз важко припустити, як усе складеться, оскільки поїхало багато якісних легіонерів. Той самий Шахтар втратив практично всіх своїх бразильських виконавців. Але я можу зрозуміти хлопців, які мають сім'ї і вони за них переживають. Однак великий респект іноземцям, які залишилися та готуються до сезону. Ці футболісти, як на мене, серцем люблять Україну.

— Наскільки сильно впаде рівень нашого чемпіонату?

— Про це зараз взагалі не треба думати. Таке наше сьогоднішнє життя. Але українські спортсмени завжди були із характером. І навіть у такий нелегкий для країни час вони можуть досягати результатів. Ось і у футболі, я сподіваюся, все в нас вийде, головне вірити у краще.

Сергій ДЕМ'ЯНЧУК

Леонід Буряк: «У Європі українським командам буде складно конкурувати»