«У збірної України – 6 безальтернативних позицій»: Шелаєв – про німецький турнір 2006 року та жаб, які заважали Ващуку

• Ігор Лисенко

Олег Шелаєв – багаторічний капітан Дніпра, основний гравець збірної України у період з 2004 по 2007 роки, посідає друге місце символічного «клубу Олександра Чижевського» (для футболістів, які протягом своєї кар’єри провели у командах Вищої та Прем’єр Ліги чемпіонату України з футболу 300 і більше офіційних матчів). За цим показником його перегнав тільки Олександр Шовковський. Також Олег Миколайович нагороджений орденом «За мужність» III ступеня за спортивні досягнення зі збірною на Чемпіонаті Світу 2006 року. Нині Шелаєв – спортивний директор дитячої академії Дніпро. 

Напередодні головного міжнародного турніру 2024 року Олег Шелаєв у ексклюзивному інтерв’ю сайту «Збірна» розповів про:

• Оптимальний склад збірної України;
• Суперників нашої збірної, їх переваги та слабкості;
• Що спільного між цим поколінням і гравцями ЧС-2006;
• Те, які в побуті Андрій Воронін та Андрій Шевченко;
• Дитячі роки Михайла Мудрика та Андрія Луніна;
• багато іншого. 

«Вийти з групи – завдання-мінімум для збірної України. Фаворити групи – бельгійці, а ось за друге місце буде рівноцінна боротьба»

– Олег Миколайович, чого очікуєте від збірної України на Євро-2024?

– Думаю як і всі вболівальники – чекаю гарної гри, проходу якомога далі в цьому турнірі, що кожен гравець покаже свій максимум. Є великі очікування від цього складу. 

– Як ви вважаєте, яке завдання-мінімум для збірної?

– Вийти з групи. Якщо не помиляюсь, то якщо гратимемо стикові матчі, то це буде гра зі збірною Нідерландів, тому вийти з групи – це завдання мінімум, яке має виконати збірна України.

– Якщо оцінювати наших суперників, що можете сказати про сильні та слабкі сторони цих команд?

– Скажу так: у Румунії непоганий склад, вони чимось нагадують нашу збірну, яка зліпилась та являє собою дуже цікавий колектив, також у них цікаві ігрові зв’язки. 

Збірна Румунії Фото: FRF

Бельгійці знаходяться на перехідній стадії – старше покоління вже не може дати ту потужність, яка була в них раніше, молодь тільки починає себе реалізовувати. Це хороша збірна з індивідуально сильними гравцями.

Словаки – міцна команда, особливо додати про них нічого. Фаворити групи – бельгійці, а ось за друге місце буде рівноцінна боротьба.

– Ви згодні, що золоте покоління бельгійців вже закінчилося декілька турнірів назад, коли вони були серед основних претендентів на трофей, а зараз це вже зовсім інша збірна?

– Ми орієнтуємося на імена. Так, це були великі імена, але цей турнір може дати їм величезний імпульс. Теж саме стосується збірної Іспанії, імена вже не ті, що були раніше, але є цікавий склад та можливість про себе заявити. Вже незабаром ми отримаємо нові золоті склади цих збірних. 

«У нашої збірної – шість безальтернативних позицій»

– Повернемося до нашої збірної. Зможете спрогнозувати стартову одинадцятку нашої збірної?

– У воротах Лунін, не дивлячись на те, що Трубін дає чудову конкуренцію і це приємна головна біль для Сергія Реброва, я ставлю на Луніна. Праворуч тренер повністю довіряє Юхиму Коноплі, схоже, що Тимчик поступається йому за ігровими якостями. В центрі оборони – Забарний та Матвієнко .

– Як щодо Сватка, це буде третій гравець на вибір у центр захисту?

– Так, однозначно, або це буде третій основний захисник при схемі в три ЦЗ. 

– А як оцінити його гру проти Італії та Німеччини?

– Ми говоримо про декілька матчів. Щодо захисних якостей Олександра, ми всі про них чудово знаємо, але коли нам доведеться атакувати, домінувати на полі та шукати приховані передачі, то вони є у Матвієнка. Олександр дуже надійний у грі на другому поверсі, але за атакувальними якостями, зокрема пасами, він гірший за Матвієнка. Тому я за пару ЦЗ – Забарний і Матвієнко.

Зліва Миколенко, якщо він буде в порядку. 

В середину поля я б поставив Бражка та Зінченка.

– Чому не Степаненко?

– Можливо, Ребров і поставить Степаненка, у нього багато якостей: він лідер, психологічно стійкий, багато грав на подібних турнірах, це приклад для молоді, однозначно. Але для себе я б поставив Бражка. 

– Хто буде основним центральним атакувальним півзахисником: Судаков чи Шапаренко?

– Віддаю перевагу Судакову. 

– Як щодо флангів, очікуєте якихось сюрпризів?

– Ні. Як на мене, у нас є шість безальтернативних позицій. Нападник (Довбик), вінгери (Циганков та Мудрик), центральний захисник (Забарний), воротар (Лунін) й гравець в середині поля (Зінченко). 

«8 із 10 людей скажуть, що основним буде Довбик»

– Ви кажете, що Довбик – безальтернативний основний нападник, але тренер награє на цій позиції Яремчука. 

– Ребров правильно робить. У тебе на заміну, у випадку травми або втоми, має бути гравець в ігровому тонусі. Те ж саме стосується й Шапаренка, якщо тренерський штаб бачить в ньому заміну комусь з основної трійки. Я думаю, що 8 з 10 людей скажуть, що основним буде Довбик.

Артем Довбик. Фото: УАФ

– Кого ви бачите лідером в цій збірній?

– Віктор Циганков, це раз. Степаненко, якщо гратиме. Ну і, можливо, Матвієнко, якщо набереться спортивної нахабності.

«Довбик та Лунін – чудові подразники для суперника»

– У Румунії чи Словаччини можете когось виділити? 

– У словаків нікого не назву. Там більше командна історія, але звісно ж різницю роблять лідери. Але якщо в тебе здоровий, гарний колектив, який йде до своєї мети, це може багато значити на таких турнірах. В цьому і є небезпека таких команд, коли в тебе немає гучних імен і ти не знаєш чого від них очікувати. 

У нашій збірній такі особистості є і проти них персонально гратимуть уважніше. Довбик – кращий бомбардир Ла Ліги, Лунін – переможець Ліги Чемпіонів – це все чудові подразники для суперника. Нашому тренерському штабу потрібно знайти такого ж подразника у суперників, щоб команда налаштувалась. 

– Як щодо Бельгії?

– Там Де Брюйне та Доку з Манчестер Сіті, Лукаку.

– Що можете сказати щодо товариських поєдинків? Наскільки вони були важливими і чи задоволені ви результатами?

– Думаю, вони нічого не значили, а те, у що ми грали, ніяк не відображало того, чого ми хочемо бачити на чемпіонаті Європи. Це всього лише про ігрову практику, про ігрові зв'язки та ігровий тонус. З сильним суперником у нас була можливість відчути потужність Німеччини та відточити низький блок оборони. З рівним собі суперником ти даєш грати гравцям, які мало гратимуть на Євро, останню гру ти граєш зі слабким суперником, щоб запобігти травмам і дати гравцям впевненість. 

«Чи може Зубков відіграти тайм так само, як Мудрик?»

– Тобто матч з Польщею не можна назвати провалом? 

– Та ні, в більшості грали ті люди, які будуть гравцями ротації на Євро. Ти даєш гравцю зіграти матч, ти на нього дивишся, якщо він переконує тебе в тому, що він готовий боротися, тоді в тебе буде козир в рукаві. Якщо ти бачиш, що він не може дати того, чого ти хочеш, ти тоді менше на нього розраховуєш. Ми ж можемо подивитися, хто буде в пріоритеті: Бондар чи Сваток. Чи може Зубков відіграти тайм так само, як Мудрик? Чи може Тимчик замінити Коноплю?

– Це покоління гравців – найсильніше в історії збірної України чи на Чемпіонаті Світу 2006 року було все ж краще?

– Я ніколи не порівнюю покоління. У кожного покоління свій час, свої суперники, своя історія. У нас у збірній зараз грають чудові легіонери. 

У ті часи в нас було лише 4 легіонери в збірній. Всьому свій час. Ми ж не можемо порівнювати суперників, з якими ці покоління грали. Однозначно, в нас зараз дуже якісна збірна.

«У 2006 році на Чемпіонаті світу нам однозначно пощастило з групою»

– Якщо згадувати Чемпіонат світу 2006 року, як вважаєте, нам тоді пощастило з групою?

– Однозначно пощастило. Було ще зручно, що ми зіграли першу гру з сильним суперником. Зараз у нас навпаки – із сильним суперником гратимемо останній матч. І це не зовсім добре, бо до того моменту, в обох збірних можуть залишитися свої задачі.

– Можливо таке, що вирішальним стане матч з бельгійцями? 

– Може бути варіант, що їм не захочеться віддавати перше місце, а нам буде потрібна лише перемога. У 2006 було простіше – ми пропустили 4 від іспанців, а потім грали з суперниками, які були нам під силу. Тут буде інша ситуація. 

– Поясніть феномен ФК Дніпро в контексті Чемпіонату світу 2006 року: команда стабільно наповнювала гравцями збірну, не дивлячись на те, що не завжди брала навіть бронзу у внутрішньому чемпіонаті?

– Через велику кількість легіонерів в Шахтарі та Динамо якісних українських гравців було доволі мало. Тому з Дніпра в збірну потрапляло багато гравців

– Дніпро взагалі дуже довгий час вважався базовим клубом для збірної.

– У Дніпра були свої традиції і тільки з приходом Рамоса легіонерів побільшало. До цього українців у складі було більше. Плюс Дніпро практикував реабілітацію гравців, які не заграли в Шахтарі або Динамо.

– Колись взагалі був такий момент, що з Шахтаря в Дніпро кожен рік переходив нападник: Бєлік, Воробей, Гладкий, Селезньов…

– Так, і таке було. Це гарна реклама для гравця, і всі знали, що в Дніпрі дуже сильний колектив, був, є і буде я сподіваюсь. Пам’ятаю, як це все починалося: коли Максимюк, Радченко, Михайленко прийшли, усі були по-доброму злі, мотивовані показати, що їх дарма списали. Коли в команді 11 мотивованих гравців – це все перетворюється в міцний футбольний клуб.

«Якби Мілевський не забив пенальті, то у роздягальні йому була б…»

– Якщо згадувати матч проти Швейцарії, які були емоції? Яким за ліком ви повинні були бити пенальті у післяматчевій серії?

– Особливо вже не пам’ятаю, наче сьомим. Олег Володимирович тоді деяких гравців просив бити, деякі самостійно виявили бажання. Він запропонував пробити Мілевському і той погодився.

Артем Мілевський. Фото: Google

– Правда, що після тієї «панєнки» Мілевського були готові вбити у роздягальні? 

– Вбити – ні, але всі «травили», що якби не забив, то йому була б… Але знаєте, коли «Шева» не забив – це навпаки всіх заспокоїло і скинуло напругу. Всі розуміли, що якщо навіть він не забив пенальті, то інших сварити сильно вже не будуть. Хоча всі дуже хотіли пройти далі, але стало спокійніше після того промаху. 

– Пам’ятаєте, як вас зустрічали в Україні?

– Звісно, приїхали додому втомленими та задоволеними. В аеропорт приїхали рідні, знайомі, особливо до киян. Ми взяли з собою кожен по дві сумки: екіпірування, майки. І почалась велика роздача: стюардесам, таксистам, знайомим. Я особисто роздавав все, що міг дорогою додому.

«Жаби заважали спати лише одному Ващуку»

– У 2006 році збірники проживали у Постдамі. Щось цікаве звідти можете розповісти?

– Умови були чудові, проживали по одному у кімнаті. Тому збирались вже у когось в номері й там спілкувались. Деякі історії, які сталися у колективі, повинні там і залишитися. Було багато усього.

Якщо вже згадувати якийсь прикол, то хай буде історія про Ващука, як йому жаби заважали спати. В інтерв’ю після програшу іспанцям Владислав сказав: «Живемо в таких умовах, де жаби нам заважають спати та це негативно впливає на нашу підготовку». 

Владислав ващук проти Фернандо Торреса. ЧС-2006. Фото: Google

– А вам жаби заважали спати?

– Та ні, їх схоже лише Ващук і чув (сміється, – прим. І.Л.).

– А чому жили одні в кімнаті?

– Щоб не було конфліктів, емоційної напруги. Наприклад, хтось хоче спати, а хтось дивитися телевізор. Щоб цього не було і кожен сам вирішував: хто хоче в день подрімати, хто до когось у гості піти. 

– Більше спілкувались з «дніпрянами» або не було такого розподілу за клубною ознакою?

– Звісно, що з «дніпрянами» більше. Мені ще було цікаво заходити до Сергія Реброва, він дуже сильно тоді музикою цікавився, почали з’являтися музикальні плеєри – айподи, тож Сергій мені допомагав треки записувати та перекидати. Ходили також до Андрія Шевченка: розпитували про побут, вимоги, про молодих гравців Мілана і тому подібне.

«З Шевченком була певна дистанція, всі розуміли, що це гравець іншого рівня»

– А ось такі зіркові легіонери, як Воронін та Шевченко, як вони себе поводили? Не відчувалось якоїсь зверхності?

– Нічого такого не було. Той же Воронін – одесит, любив пожартувати, ніяких бар’єрів в команді не було. Навіть могли тренерів трохи «потравити», це знімало напругу. «Ворона» постійно жартував, сміявся. 

З Шевченком була певна дистанція, всі розуміли, що це гравець іншого рівня. Живе в іншому оточенні, грає з великими майстрами та отримає серйозні гроші. Не сказати, що це від нього йшло, то скоріш ми у силу свого виховання трохи соромились. Він ще молодим давав зрозуміти, що він коли хоче – спілкується, коли не хоче – не спілкується. Тому ми тримали певну дистанцію. 

Андрій Шевченко на ЧС-2006. Фото: Google

– Можете згадати смішну історію, пов’язану з Вороніним? Як він когось «травив», наприклад?

– Була одна така. Покійний Андрій Михайлович Баль перед грою зі швейцарцями у роздягальні міряв кроками басейн, який там був. «Ворона» його питає: «Що ви робите?» А той каже: «Якщо добре сьогодні зіграємо, то побудую такий самий на дачі завдяки преміальним, може навіть більший розміром». І мені здається, що згодом і правда побудував. 

– А якою схема була розподілу преміальних?

– Була загальна сума і їй розбивали залежно від того, скільки ти матчів та хвилин провів на полі. Всі гроші отримували через ПриватБанк, але скільки особисто я отримав – не пам’ятаю вже. 

«Шевченко, коли побачив Рикуна у збірній, не розумів, чого його не викликали раніше»

– А щодо Андрія Шевченка? Як у нього з гумором? Можливо щось було цікаве у його відносинах з Блохіним? Два володарі Золотого м’яча все ж таки. 

– В Андрія спокійний характер. Його мало що могло дратувати. Пам’ятаю, коли Шевченко вперше побачив Рикуна у збірній, сказав: «Чому я його раніше не бачив, чому його не викликали?». Шевченко був приємно вражений рівнем гри Рикуна, він йому подобався за майстерністю.

– А чим ви зараз займаєтеся? Знаю, що ви у Дніпрі працювали з місцевою дитячою футбольною академією.

– Так і досі займаюсь. Посада звучить наступним чином – спортивний директор дитячої академії Дніпро. 

– Ким з випускників академії пишаєтесь?

– Коли я прийшов, вже був Андрій Лунін, якого взяли після того, як Металіст занепав. Далі – Саша Назаренко, Владислав Супряга, Олександр Беляєв, який зараз в Олександрії.

«Дати простір Мудрику – рівносильно самогубству»

– Пам’ятаєте, як Михайло Мудрик потрапив в академію? Чи було видно, що росте талант?

– Так, Міша у нас був півтора року. Ми його помітили ще у 14 років у грі за Металіст, він часто брав гру на себе, не боявся обводити, грати на публіку. Мудрик завжди намагався здивувати якимось фінтом, зробити щось неординарне.

Тоді була практика – заявляти молодих грати на місто проти дорослих чоловіків. В 15 років в тих матчах Мудрик не те, що виділявся, але були видні його якості, що принесли йому славу: миттєвий вибух з місця, гра один в один, яка може принести біду супернику. Дати простір Міші – рівносильно самогубству. Будь-яка передача – і він за рахунок дриблінгу міг робити різницю. Потім він перейшов у академію Шахтаря.

– Ваша академія отримує якісь виплати за розвиток того ж самого Мудрика, Луніна та інших?

– Розпоряджаюсь коштами не я, і мені про ці виплати нічого не відомо. Можливо, і були, не знаю. 

– Виходить, із випускників академії у збірній зараз Лунін та Мудрик чи хтось ще?

– Не можу назвати їх повноцінно випускниками академії, вони просто перебували певний час у ній. Повноцінний випускник – це дитина, що прийшла в 8, 10 або в 12 років і провела 4 роки мінімум у системі клубу. Такими були Рубчинський і Ярмолюк. Не впевнений, що можу вважати Луніна та Мудрика саме результатом роботи академії. 

Читайте також: інтерв’ю «УФ» про дитячо-юнацьку школу, яка випустила Луніна та Мудрика

«Ніколи не було такого, щоб Лунін психував, кидав рукавички або щось інше»

– А талант Андрія Луніна як проявлявся? І які риси були помітні що у молодого Луніна?

– Його спокій, його гра ногами, він читав гру, впевнено виходив на навіси. Мав внутрішній спокій після пропущених голів, ніколи не було, щоб він психував, кидав рукавички або щось інше. 

Андрій Лунін. Фото: Google

– Звідки у нього ця ментальна стабільність?

– Все від генетики. Як і Мудрика – швидкість. Питання ментальності з молодими футболістами практично неможливо пропрацювати. З цим людина народжується, ви можете плюс-мінус щось відпрацювати, але є природні риси, з якими ви не можете боротись і зробити їх набагато краще. Інші риси розвинути можна, а ось ментальність, спокійність, швидкість – дуже важко коригувати. 

– Продовжуючи тему Луніна, що йому порадите на сьогодні: залишитися у Реалі або піти?

– На мою думку – безумовно залишитись. Настільки, наскільки дозволить внутрішня психологія. Бо Реал – це найвищий ступінь, це твоя марка, знак якості. Піти з нього це найпростіше рішення. Залишитися і боротися за місце в основі з Куртуа, чому ні? Тим паче ним у клубі задоволені, хай залишається.

«Від трансферу Мудрика в Челсі виграли абсолютно всі»

– Мудрик припустився помилки, обравши Челсі замість Арсеналу?

– Вважаю, що ні, тим більше, Челсі зараз потрапило у Лігу Конференцій, більш-менш нормально закінчило сезон. Легко розмірковувати зараз, коли пройшов деякий час. А яка помилка? Всі виявилися в плюсі від цього трансферу. Шахтар отримав гроші, Челсі – гравця, якого можна розвивати, а Міша – гарний контракт. 

Михайло Мудрик. Фото: Google

– Знаю, що ви періодично буваєте на «Дніпро-Арені» на матчах Дніпра-1. Враховуючи можливий брак кадрів у клубі, вам тренерську роботу поки що не пропонували?

– Поки ні, хоча певна тренерська діяльність на дорослому рівні мені була б цікава. 

– Ваше слово хлопцям перед Євро?

– Будьте однією командою, важливо, щоб усі були заряджені однією метою. Таких моментів у житті дуже мало і сама участь у турнірі такого масштабу – це щастя для футболіста. Такого шансу вже більше може не бути. Обов’язково без травм. Може бути все, що завгодно, будь-який результат, але треба віддаватися та боротися – і тоді вболівальники нічого не скажуть поганого. Банально, але грати, намагатися та пройти якнайдалі, ми в вас віримо!