Тренер Шахтаря пройшовся по суперникам через травми двох гравців
Головний тренер донецького Шахтаря Ігор Йовічевич у коментарі для офіційного сайту клубу підбив підсумки спарингів проти болгарського Лудогорця (2:2) та словенського Марибора (4:4)
— Що можна відзначити у двох зіграних спарингах та в якому стані зараз команда?
— Багато працювати ще потрібно, щоб вийти на той рівень, коли будеш конкурентоздатним і в Лізі Європи, і в УПЛ. Маємо час для отримання практики, підвищення інтенсивності. Мусимо зробити так, щоб не лише один період матчу був на високому рівні, — це дозволить домінувати у грі, у структурі проти таких гарних опонентів, як Марибор і Лудогорець, провести весь матч на такому рівні. Буде відновлення та вихідний у команди, але в тренерів буде багато роботи: аналіз дасть нам чимало відповідей, бо мусимо шукати рішення щодо певних проблем, які опонент нам створює.
— Травмувалися Очеретько й Назарина. Наскільки серйозні ушкодження?
— Це навіть більше впливає на мій настрій. Відчуваю це по собі, коли ламаються футболісти на рівному місці. Можливо, цього й не помітили, але вони не травмувалися самі, а це було спровоковано діями суперників. Камера, може, цього і не вловила. Тому я дуже злий. Не тільки болгари мали право злитися на суддю, а й ми також — на певних їхніх гравців. Це мене дуже тривожить. Якщо це будуть «хрести», а я вже проходив це чотири рази, і це буде п’ятий, тому знаю, про що йдеться, і знаю, як зараз почувається Очеретько. Добре, що з Назариною не настільки серйозно — меніск витримав. Але все одно багато таких моментів, невеличких травм, що збивають із ритму й темпу. Ми не можемо зібратися, не можемо всі бути в повному фокусі, щоб набрати форму. Тому це мене трошки тривожить.
— Ви залучили до першої команди гравців юнацького складу. З якою метою?
— Звичайно, що U-19 своїми іграми на груповому етапі Юнацької ліги УЄФА просто змушують звернути увагу на них і висловити повагу. Це наше майбутнє, і ми хотіли преміювати їхній труд, щоб вони зрозуміли: їхня робота не є даремною. І, звісно, щоб вони могли відчути трошки вищий рівень інтенсивності та гарних опонентів, щоб підготовка була іще кращою за той матч, що на них чекає. Багато цікавих відповідей отримали від них. Хлопці з характером. Думаю, це принесе нам іще більше конкуренції з часом. Ми загалом молода команда, тож мусимо ставати ще більш твердими й зрілими, ще більше згуртуватися та навчитися битися на футбольному полі. Не тільки коли домінуєш у грі, а й коли є багато єдиноборств, коли погане поле, коли вітер дме, маєш усі ці фактори нівелювати і сфокусуватися на матчі.
У цих двох поєдинках ми показали, що ми можемо. Дуже добра команда Лудогорець, що постійно виступає у єврокубках. Їхній матч із Ромою це доводить — те, що вони творили на Стадіо Олімпіко. Але ми не дали їм перейти центр поля. Тож на полі була та команда, яку я хочу бачити, — голодна, амбітна, агресивна, сконцентрована. З Марибором те ж саме було в першому таймі, але мусимо тримати це повний період, усі 90 хвилин. Адже якщо випадаємо на декілька хвилин, то в Європі за це карають, в УПЛ тебе карають так само, як це робив Марибор. Загалом це змішані емоції для тренера, бо маємо із часом усі 90 хвилин тримати темп і той ритм.