Тренер Дніпра-1 Олександр Кучер — про те, як вдалося переконати Довбика залишитися, чистку легіонерів та Лігу чемпіонів

Головний тренер СК Дніпро-1 Олександр Кучер в інтерв’ю UA-футбол відповів на низку гострих та актуальних для його команди запитань.

— Низка гравців Дніпра-1 цього літа перебувала у таборі національної та молодіжної збірних України. Враховуючи, що півфінальний матч з Іспанією молодіжка проводила 5 липня, чи встигли збірники Дніпра-1 відпочити?

— Так, звичайно. У хлопців, які приїхали зі збірної, було 10—11 днів для відпочинку. Після цього вони відразу ж включилися в роботу.

— У якому стані вони приїхали? Чи всі здорові?

— Є у нас одна проблема. Маю на увазі травмованого Піхальонка. Ще після матчу національної збірної із Німеччиною він залишив її табір і поїхав до Києва лікуватися. Весь цей час Олександр проходив необхідні процедури і працював індивідуально під наглядом лікаря у столиці. Незабаром він має приєднатись до нас в Ужгороді, де і будемо дивитися на його стан і дізнаватися, як себе почуває. Ми повинні знати, на що можемо розраховувати. Очікуємо на приїзд Піхальонка сьогодні або завтра.

— Чим поясните від’їзд з Дніпра-1 відразу чотирьох легіонерів — Габріеля Гомеса, Рональда Матарріти, Хайнера і Жоау Пеглоу?

— Вони добре попрацювали в нашій команді, однак на їхні місця ми знайшли нових гравців — всі вони українці. Якщо згадані легіонери були орендованими, то всі запрошені цього літа футболісти уклали контракти.

— Як вдалося переконати Артема Довбика залишитись у Дніпрі-1, продовживши з ним контракт?

— Артем — порядний хлопець, і зрозуміло, що він хотів би пограти десь у Європі. Однак разом з тим він розуміє, що цей клуб для нього багато зробив. Тож він продовжив угоду з Дніпром-1. Поки він з нами, а як буде надалі — продавати Довбика чи залишити, — вирішуватиме керівництво клубу.

— До стадіону у словацькому Кошице, де через десять днів Дніпро-1 зустрінеться з рецьким Панатінаїкосом у другому раунді кваліфікаціїї Ліги чемпіонів, вже встигли звикнути?

— Ми провели там один єврокубковий сезон і, гадаю, вже дещо притерлися до тамтешніх умов. Тож будемо їхати — і будемо грати. Подивимось, як воно буде. До Кошице маємо прибути 24 липня, на передігрове тренування. Сподіваємось, що у нинішньому єврокубковому розіграші у нашої команди буде як мінімум така ж підтримка, як і у попередньому. Тим більше, що як нам повідомили, на стадіоні у Кошице зробили ще дві бокові трибуни — за воротами.