Легенда збірної Іспанії назвав прикру причину, чому він йде з команди та закликав допомагати українцям (фото)

36-річний іменитий іспанський захисник Серхіо Рамос завершив кар'єру у збірній Іспанії, опублікувавши відповідний пост у своїх соцмережах.

«Настав час, час прощатися зі Збірною. Сьогодні вранці мені зателефонував нинішній тренер, який сказав, що не розраховуватиме на мене, незалежно від рівня, який я можу показати або як я продовжу свою спортивну кар'єру.

На превеликий жаль, це кінець шляху, який, як я сподівався, буде довшим і завершиться краще, на вершині всіх успіхів, яких ми досягли з командою. Я думаю, що ця кар'єра заслуговує на завершення, бо мій виступ не відповідає заслугам нашої збірної, але не через вік або інші причини, які я, не почувши їх, відчув. Тому що бути молодим або менш молодим — це не чеснота чи дефект, це лише тимчасова риса, яка не обов'язково пов'язана з працездатністю чи здібностями», — написав Рамос.

У складі національної команди Іспанії Серхіо Рамос ставав чемпіоном світу у 2010 році, а також брав титул чемпіонату Європи у 2008 та 2012 роках. Усього за збірну Іспанії він провів 180 матчів, у яких відзначився 23 голами.

Та то було вчора. А вже сьогодні Серхіо Рамос опублікував фото, на якому він у худі з малюнком української дівчини й залишив такий допис:

«НАДІЯ» — так назвала свій твір 15-річна українська біженка Патриція. «Коли я приїхала до Румунії, я почала малювати свої спогади, щоб показати людям, як я пишаюся своєю прекрасною країною Україною. Я також хотіла допомогти людям, які втекли від війни, згадати те прекрасне, що вони залишили в Україні».

Вона, як і мільйони українських дітей та підлітків, 365 днів страждає від наслідків війни у ​​своїй країні. Патриція залишила свій дім в Ізмаїльському районі в травні 2022 року. Там зосталися її дідусь з бабусею та друзі.

7,8 мільйонів хлопчиків і дівчаток, подібних до неї, протягом року страждають від насильства, травм, втрат, руйнування та переміщення.

UNICEF надав допомогу, але все ще є потреби. Ми можемо й надалі допомагати цим дітям. Ми не можемо про них забувати».