День в історії. Зіграв за збірну з перервою у чотири роки

Сергію Болбату, якому сьогодні виповнюється 30, для повернення до збірної довелося відвоювати місце у складі рідного клубу та змінити ігрове амплуа

13 червня

1987 рік — у Сумах народився Антон Шиндер, який зіграв за збірну України два матчі. Дебют форварда припав на товариський поєдинок із Чехією (0:4) 6 вересня 2011 року. Шиндер замінив Марка Девіча наприкінці зустрічі. 14 листопада 2012 року нападник зіграв у спарингу з Болгарією (1:0), змінивши Євгена Селезньова. З того часу в національній команді Антон більше не з'являвся.

У розташування збірної Шиндер викликався з Таврії, де повністю розкрився його талант бомбардира. Кар'єра ж футболіста розпочиналася у рідній сумській Зміні. У 18-річному віці Антон вирушив до Німеччини, де намагався закріпитись у команді третьої бундесліги Ян Регенсбург. Після короткострокового повернення в Україну та виступу за донецький Шахтар-3 Шиндер знову пробував свої сили в Німеччині. Погравши за резерв Гройтер Фюрта, Аален і той самий Ян, нападник переїхав до Сімферополя. Після Таврії у Шиндера була ще одна невдала спроба заграти в Шахтарі. Далі були одеський Чорноморець, Ворскла, російський Амкар, казахстанський Тобол, угорська Кішварда та донецький Олімпік. Влітку 2019 року нападник знову вирішив спробувати сили у німецькому футболі, вирушивши до клубу шостого дивізіону Швабах. У сезоні-2020/2021 виступав за Минай.

У сезоні-2009/2010 став найкращим асистентом Прем'єр-ліги

1987 рік — у місті Гірник Донецької області народився Денис Кожанов, який провів під прапорами збірної України чотири матчі. Дебют відбувся 4 вересня 2010 року у товариській зустрічі з Польщею (1:1). Наприкінці тієї гри Кожанов змінив Романчука. Ще у трьох спарингах Денис також виходив на поле у других таймах. Після поєдинку проти Франції (1:4, 6 червня 2011) він більше не виступав за головну команду країни.

Вихованець маріупольського футболу професійну кар'єру розпочав у резервних складах донецького Шахтаря. Щоправда, у першій команді зіграв лише один матч. 2008 року Кожанов вирушив в оренду до Карпат. Там він став не лише твердим гравцем основи, а й одним із ключових виконавців львів'ян. У сезоні-2009/2010 Денис став найкращим асистентом Прем'єр-ліги. З літа 2011 півзахисник виступав за Севастополь, з яким виграв першу лігу. Далі Кожанов знову грав за Карпати та Іллічівець, захищав кольори Вереса та Волині. Сезон-2020/2021 провів у складі Минаю в УПЛ. Нині знову виступає у Карпатах.

1993 рік — у  Волновасі Донецької області народився Сергій Болбат, який провів за збірну України п'ять матчів. Дебютував 22 травня 2014 року у товариській зустрічі проти Нігера (2:1). У середині другого тайму півзахисник вийшов на заміну замість Євгена Коноплянки. При цьому він встиг віддати гольову передачу на Тараса Степаненка. Вихованець донецького Шахтаря розпочав професійну кар'єру у рідному клубі, але далі резервних команд пробитися не зумів. У сезоні-2013/2014 Болбат вирушив в оренду до донецького Металурга, де проявив себе дуже непогано. У наступному чемпіонаті він грав за Металіст.

Довгострокове закордонне відрядження

Далі Сергій два сезони виступав за бельгійський Локерен, після якого повернувся до України. За Маріуполь Болбат грав до закінчення чемпіонату-2017/2018. Разом із командою пробився до Ліги Європи, після чого залишив клуб. Повернувшись до Шахтаря, отримав ще один шанс. Щоправда, для цього довелося змінити амплуа. Сергій перекваліфікувався на правого захисника. І треба визнати, дуже вдало. Після кількох переконливих виступів у складі гірників футболіст знову через чотири роки отримав виклик у збірну і вийшов на поле в товариському матчі з Туреччиною. 2019 року Болбат відіграв за національну команду три повні матчі — обидві зустрічі кваліфікації Євро-2020 з Литвою, а також товариську з Естонією. У не завершеному сезоні-2021/2022 грав за Десну. Минулого чемпіонату захищав кольори Колоса з Ковалівки.