День в історії. Ювілей Олега Кузнецова
60 років тому в Магдебурзі з'явився на світ майбутній футболіст, який виступав за три національні збірні
22 березня
1963 рік — у Магдебурзі (НДР) народився радянський і український захисник, авторитетний вітчизняний тренер Олег Кузнецов. Заслужений майстер спорту, володар Кубка володарів кубків 1986 року, віце-чемпіон Європи 1988 року та багаторазовий лауреат внутрішніх змагань СРСР та зарубіжних чемпіонатів.
Кузнецов народився у родині військового у НДР, але виріс у Чернігові. У 18 років починав грати у місцевій Десні, звідки у 20-річному віці потрапив до головної команди УРСР. З Динамо тричі виграв чемпіонат та кубок СРСР, завоював Кубок кубків та діставався до півфіналу Кубка чемпіонів. Зібравши значну колекцію трофеїв, а також узявши участь у двох чемпіонатах світу та в чемпіонаті Європи зі збірною СРСР, став легіонером.
З 2002 року входить до тренерських штабів збірних України
Провів чотири вдалі роки в Рейнджерс, тричі ставши чемпіоном Шотландії та здобувши Кубок країни. У складі збірної СНД взяв участь у Євро-92. 28 жовтня 1992 року дебютував у національній команді України (спаринг з білорусами — 1:1), всього провів за синьо-жовтих три матчі аж до 1994 року. Догравав у хайфському Маккабі та київському ЦСКА-Борисфені.
Незабаром розпочав свою тренерську роботу. Був членом тренерського штабу та головним тренером ЦСКА та Арсеналу (Київ). У 2002-2004 роках входив до тренерського штабу київського Динамо, а в 2008 році — ФК Москва. З 2002 року входить до тренерських штабів збірних України — від команди 16-річних до національної. Наразі працює з юнацькою збірною України, передаючи хлопцям безцінний досвід.
Зіграв зі Словаччиною і більше не викликався
1990 рік — у Кривому Розі народився Юрій Коломоєць — український нападник естонської Левадії, який викликався до національної збірної.
Починав грати у рідному Кривбасі. Втім, так і не пробився до основного складу. Побував в орендах в охтирському Нафтовику-Укрнафту та криворізькому Гірнику. В останньому клубі провів три дуже плідні роки, розкрив свій бомбардирський талант у другій лізі та пішов на підвищення. У 2015 році виграв із ФК Олександрія золоті медалі першої ліги, після чого невдовзі перейшов до Ворскли. За полтавців грав із 2016 року з перервою на 2017-й, коли пробував сили в угорському МТК.
Заслужив інтерес тренерів національної збірної України, у складі якої дебютував 10 листопада 2017 року у матчі зі Словаччиною (спаринг завершився перемогою синьо-жовтих — 2:1).
На початку 2020 року перебрався до чемпіонату Естонії, до клубу Левадія. Після недовгого перебування у таджикистанському Істіклолі повернувся на батьківщину, у березні 2021 року підписавши контракт із Волинню. Потім було Полісся, а зараз Минай.