День в історії. Народився один із найкращих плеймейкерів в історії УПЛ

Олександр Рикун розкрився під керівництвом Миколи Павлова і увійшов до числа найкращих плеймейкерів чемпіонату України

6 травня

Довго не міг піднятися вище за резервний склад Дніпра

1978 рік — у Дніпропетровську народився Олександр Рикун — український півзахисник, який став культовою особистістю для вітчизняних уболівальників. Подавав великі надії в Дніпрі, проте довгий час не міг піднятися вище за резервний склад і фарм-клуб Металург (Новомосковськ). Провівши сезон за першу команду, перейшов у маріупольський Металург. Саме там розкрився під керівництвом Миколи Павлова, увійшов до числа найкращих плеймейкерів чемпіонату України та був вперше викликаний до національної збірної.

Один із найулюбленіших гравців цілого покоління

Дебютував при Леоніді Буряку, 21 березня 2002 вийшовши на заміну в спарингу з Японією. Усього провів за команду №1 вісім матчів. У пам'ятному переможному відбірному поєдинку у Туреччині відзначився гольовою передачею. Викликався аж до кінця 2006 року.

2004-го став переможцем опитування газети КОМАНДА з визначення найкращого гравця року в Україні. На той час уже грав за Дніпро, куди його повернули після вдалих виступів в Іллічівці. А у 2006 році перейшов у Металіст, де провів, можливо, найяскравіші роки у своїй кар'єрі. Догравав у Миколи Павлова у Ворсклі, завершивши кар'єру у 32 роки. Далі грав за ветеранські команди, пробував себе як телекоментатор. Незвичайний образ, веселе життя поза полем та проблиски геніальності на ньому — все це зробило Рикуна одним із найулюбленіших гравців цілого покоління. На даний час працює селекціонером у харківському Металісті.

1971 рік — народився Дмитро Яковенко — український футболіст, який виступав на позиціях півзахисника та захисника. Пройшов ґрунтовну школу алма-атинського спортінтернату, починав грати в джамбульському Хіміку, звідки 1992 року потрапив до України. Досить швидко проявив себе у чортківському Кристалі, звідки був запрошений до Дніпра. Яскраво проявив себе у команді під керівництвом Миколи Павлова.

Матч із Литвою залишився єдиним за збірну

18 травня 1993 року дебютував у національній збірній у товариській зустрічі у Литві (перемога з рахунком 2:1), втім, більше не викликався, і цей матч залишився єдиним для нього за Україну. Далі грав за Кривбас, після чого став легіонером. Виступав у Росії — за ЦСКА (Москва), Сатурн, Камаз, Спартак (Кострома), Перлину (Сочі), а також у Казахстані — за Атирау та Тараз. Догравав у нижчих лігах України за Сокіл (Золочів) та Полісся (Житомир), а також у аматорських клубах Дніпра.