День в історії. Ледве не нокаутували чемпіонів світу

Цього дня 1999 року синьо-жовті гідно протистояли найвеличнішій команді свого часу, французькій збірній

27 березня

1975 рік — у Дніпропетровську народився Геннадій Мороз — український футболіст, який виступав на позиціях півзахисника і захисника. Пройшов легендарну школу Дніпро-75 і вже в юному віці, не встигнувши пограти за рідну команду, був нарозхват у футбольній Україні. Вже в 17 років на рік його перехопив Кривбас, а потім, вже після тріумфального повернення до Дніпра, Геннадій перейшов у ФК Бориспіль — ЦСКА-Борисфен, один із найамбіційніших проектів України початкових років незалежності. Цікавилися Морозом і закордонні клуби, тому один сезон він провів в Австрії. У 21 рік повернувся з Адміри-Ваккер до рідного Дніпра, але знову ненадовго — покликав Кривбас, що набирав обертів. Саме там, напевно, найздатніший атакуючий півзахисник показував найкращий футбол у кар'єрі — результативний, стабільний, потужний.

2000-го отримав запрошення всього життя

Саме як представник криворізького клубу зростав до національної збірної України. Дебютував 9 жовтня 1999 року у матчі відбору чемпіонату Європи проти Росії (1:1). За три роки провів шість матчів — аж до переможного поєдинку з майбутніми чемпіонами континенту греками у 2002 році (2:0). До того ж Мороз залишався різнобічним футболістом і на різних позиціях пробував себе без проблем — атакуючий півзахисник, центральний півзахисник, навіть центральний захисник. У 2000 році, отримавши запрошення всього життя до Динамо (Київ), виявив різнобічність, і, хоч грав не так багато, за рахунок універсалізму міг підстрахувати. Догравав у рідному Дніпрі та київської Оболоні.

Мали шанси виїхати з Сен-Дені з трьома очками

1999 рік — цього дня наша збірна протистояла найбільшій збірній свого часу — чинному чемпіону світу та майбутньому чемпіону Європи, команді Франції. На головному стадіоні цієї країни за традиційного аншлагу господарі виставили практично оптимальний склад — за винятком травмованого Зінедіна Зідана з Ювентуса. Відповіли тим самим і українці. У тяжкій, напруженій боротьбі наша збірна нічим не поступилася грізним суперникам. Більше того, мала шанси виїхати із Сен-Дені з повноважними трьома очками. Маючи по шість очок, Україна та Франція поділяли у групі 2-3 місця…

Франція — Україна — 0:0

27.03.1999. Сен-Дені (Франція). Стадіон Стад де Франс. 78 500 глядачів. Відбірний матч до Євро-2000. Суддя: Г.Бенко (Австрія).

Франція: Бартез, Тюрам, Блан, Десайї, Лізаразю, Дешам, Петі (Богоссян, 78), Джоркаєфф, Пірес (Дорасо, 84), Анелька, Дюгаррі (Вільтор, 69). Запасні: Порато, Карамбе, Лебеф, Вієйра. Тренер: Роже Лемерр.

Україна: Шовковський, Лужний, Головко, Ващук, Микитин, Гусин (Скрипник, 86), Попов, Ковальов (Косовський, 55), Скаченко (Максимов, 69), Шевченко, Ребров. Запасні: Нагірняк, Калитвинцев, Коваль, Воробйов. Тренер: Йожеф Сабо. Попереджені: Микитин (44), Гусин (62).

Гірький дебют легіонерів Онищенка та Вороніна

2002 рік — цього дня українська національна команда зазнала однієї з найгірших своїх поразок у товариських матчах. Під керівництвом Леоніда Буряка, який проводив лише другий матч на чолі команди №1, наші програли в Румунії, куди завернули після спарингу з японцями. Чудовий матч Муту (три асисти!), Панку та Гані, які декласували українську оборону. Дебютний гол Сергія Шищенка. І — гіркий дебют наших легіонерів: півзахисника тель-авівського Хапоеля Дениса Онищенка та форварда Майнца Андрія Вороніна.

Румунія — Україна — 4:1 (4:0)

27.03.2002. Констанца (Румунія). Стадіон Георге Хаджі. 10 000 глядачів. Товариський матч. Суддя: Г.Дурос (Греція).

Голи: Мунтяну (12), Панку (16, 30), Ганя (36) — Шищенко (47).

Румунія: Лобонц (Стеля, 46), Контра, Радої (Гіоня, 73), Філіпеску (Шоаве, 66), Ківу (Рац, 46), Попеску, Кодря (Стійка, 78), Мунтяну, Ганя, Муту (Нікулеску, 66) ), Панку (Чернат, 46). Запасні: Курсар, Костель. Тренер: Ангел Йорданеску.

Україна: Рева (Левицький, 46), Парфьонов, Задорожний, Головко, Ващук, Шищенко, Зубов (Тимощук, 46), Воронін (Мелащенко, 53), Ребров (Онищенко, 63), Гусин (Максимов, 46), Попов (Кормільцев) 46). Запасні: Воробей, Серебренніков. Тренер: Леонід Буряк.

Попереджений: Воронін (37).

Гідна поразка від чемпіонів Європи

2015 рік — цього дня команда №1 боролася з великою збірною Іспанії, яка кілька років не втрачала першості на світовому та континентальному рівні. На жаль, як не намагалися, зв'язати суперників до кінця не змогли (після пасу Коке забив Мората). Втім, поразку від чинних чемпіонів Європи можна було назвати гідною. 0:1.

Обіграли учасника чемпіонату світу

2018 рік — збірна України в товариському матчі в бельгійському Льєжі мінімально обіграла збірну Японії. Островітяни підійшли до матчу не в найоптимальнішому складі, проте Вахід Халілходжич під час цього збору більше цікавив не результат, а перевірка кадрів перед чемпіонатом світу.

Наші почали активно, тож гол у ворота японців 21-й хвилині став логічним. Ракицький, отримавши пас від Малиновського, розрядив гармату метрів із 30-ти, після чого м'яч рикошетом від голови Уеди влетів у дальній кут воріт суперників — 1:0. Україна продовжувала контролювати гру. Проте, свій перший момент японці реалізували. На 41-й хвилині Сібасакі виконав штрафний, а Макіно, відірвавшись від опонентів, пробив Пятова.

Караваєв забив перший гол за збірну

Наприкінці години поєдинку Шевченко зробив заміни, і це тренерське рішення спрацювало. На 69-й хвилині активний Коноплянка прорвався флангом, прострілив у центр, а м'яч докотився до Караваєва, що набіг. Олександр виконав точний удар у дальній кут, майстерно завершивши атаку — 2:1. Це був перший гол Караваєва за збірну України.