Артем Бєсєдін: «Я повернуся до збірної України. Для мене це мета №1»

Наразі у чемпіонаті Казахстану виступає 11 українських футболістів. Найтитулованішим із них є Артем Бєсєдін, у якого за плечима 19 матчів у складі збірної України. З колишнім нападником київського Динамо, а зараз форвардом Ордабаси, сайт Zbirna.com поговорив під час вимушеного простою футболіста, пов'язаного з травмою.

«Намагаюся не пропускати матчі Динамо та збірної»

— Артеме, ти пропустив уже два матчі своєї команди у чемпіонаті.

— Отримав травму, але на щастя вона виявилася несерйозною. Я вже приступив до бігової роботи, так що до наступного туру маю бути в строю.

— Виступаючи в Казахстані, встигаєш стежити за Динамо та збірною України?

— Звісно. Намагаюся не пропускати матчі за участю цих команд.

— Як тобі нинішнє Динамо?

— Кияни зараз на ходу. Команда грає легко, навіть незважаючи на нічию в останньому матчі з Рухом. Динамо добре укріпилося за рахунок українців. Непогано вписалися в командну гру Владислав Кабаєв трохи раніше, а зараз Олександр Піхальонок, Максим Брагару, багато хто з динамівців викликається у різні збірні. Видно, що в команді є ідея. Плюс є досвідчені футболісти, такі як Андрій Ярмоленко, Віталій Буяльський. Колектив зараз показує результат багато в чому завдяки тренерському штабу. Так, трохи не вистачило для того, щоб пробитися до групового раунду Ліги чемпіонів, але й у Лізі Європи у Динамо суперники дуже сильні. Цікаво буде восени подивитися на команду. Вболівальники зачекалися від біло-синіх гучних перемог. Вірю, що все вийде.

— Назви трьох на даний момент ключових виконавців Динамо?

— За атмосферу, командний дух, гадаю, відповідає Ярмоленко, легенда клубу, який пограв на серйозному рівні в Європі. Микола Шапаренко задає темп гри Динамо у центрі поля. Звичайно, авторитетом є і Віталій Буяльський, на рахунку якого понад двісті поєдинків в основі киян. Я вже назвав Олександра Піхальонка. Цей футболіст класно бачить поле та може віддати ювелірну передачу.

— З ким із динамівців найчастіше спілкуєшся?

— Взимку, коли я вже виступав у Казахстані на турецьких зборах кілька разів приїжджав до Динамо у гості, наші команди були недалеко одна від одної. А так підтримую зв'язок із Владиславом Кабаєвим, Олександром Андрієвським.

Артем Бєсєдін у складі Динамо. Фото: ФК Динамо (Київ) 

«Це було наше спільне з Динамо рішення»

— З Динамо ти пішов у статусі вільного агента. Сам не хотів залишатися чи це було спільне рішення із клубом?

— Це було наше спільне рішення. Ми добре розійшлися. Ігор Михайлович Суркіс був не проти, щоб я залишився в Динамо, але водночас президент увійшов у моє становище, за що йому велике спасибі. Хотілося більше спокою для моєї багатодітної родини.

— Перед тим, як виїхати до Казахстану, ти виступав на правах оренди за кіпрську Омонію, щоправда, недовго…

— Мені подобалося на Кіпрі, і рівень місцевого футболу на гідному рівні. Я міг там залишитися, але, на жаль, перед фінальним матчем Кубка країни я отримав травму, тож довелося повертатися до Києва.

— Ти згадав про Шапаренка. До нього є інтерес із боку європейських клубів. На твій погляд, у якому чемпіонаті цей півзахисник був би як риба у воді?

— Вважаю, що в іспанському чемпіонаті. Комбінаційний футбол, швидкі контратаки — це його стихія. У Англії та Німеччині більш силовий футбол, а в Італії, гравці діють дуже щільно, організовано. Вибирати, звісно, ​​Шапаренку, але знову ж таки, гадаю, Ла Ліга припала б Миколі до душі (посміхається).

— В атаці у киян зараз непогано виглядає Ванат. Як гадаєш, форвард прогресує?

— Молодий, але вже й не дуже. Люди у його віці виступають у топ-чемпіонатах, багато забивають. Владислав — добрий нападник, швидкий. Головне, частіше забивати, і тоді він може потрапити на олівець іменитих європейських клубів. Видно, що нападник старається у кожному матчі.

— До Динамо із Зорі перейшов панамський нападник Герреро. Бачив його у справі?

— Цей форвард має гарне гольове чуття, але йому, на мій погляд, ще потрібен час для адаптації до Динамо. Цікаво буде поспостерігати за цим виконавцем.

Олександр Шовковський. Фото: ФК Динамо (Київ)

«Який мій ідеал нападника? Той, який забиває регулярно»

— Олександр Шовковський здатний повернути Динамо на той рівень, який був у команди, припустимо, за Сергія Реброва у 2014-му та 2015 роках?

— Я встиг пограти із Шовковським в одній команді. Він мені дуже допоміг, коли я бів травмований, а потім і дискваліфікований. Його поради були безцінними. Він хороша людина, і вже видно, що стає класним наставником. За динамікою, що є зараз, можна однозначно сказати, що Динамо прогресує.

— Динамівці, які перейшли до європейських клубів, виглядають непогано. Ти, як колишній партнер Іллі Забарного, що можеш сказати про цього футболіста?

— Це сильний футболіст. Не дарма його хочуть отримати топи АПЛ і не тільки. Ілля швидко відчув дорослий футбол. Його прогрес у Динамо був стрімким, і зараз цей захисник не зупиняється у своїй досконалості.

— Борнмут для нього сходинка нагору?

— Я в цьому не маю сумніву. Вважаю, що для Забарного навіть краще спочатку пограти у такій команді, щоб адаптуватися до АПЛ. Виступаючи за Борнмут можна рости, оскільки в чемпіонаті Англії мало не кожен тур, як Ліга чемпіонів. Багато хто хоче там пограти. Це топ-рівень клубного футболу.

— Одним із лідерів Жирони є Циганков. Віктор спроможний на більше?

— Звісно. Це один із найкращих українських атакуючих півзахисників. Я дивився матч Жирони проти ПСЖ у Лізі чемпіонів. Якщо є рівень, він нікуди не подінеться. Віктор практично не втрачає м'яча, він думає на футбольному полі. Чув, читав, що Циганкова хочуть бачити багато європейських топ-клубів. Я щиро радий за Віктора, що в нього так складається кар'єра.

Я взагалі намагаюся не пропускати матчі за участю українців у європейському футболі, завжди за них переживаю. Усі показують гарний рівень гри. Це стосується і Циганкова, тому я впевнений, що Жирона, як і для Забарного Борнмут, сходинка нагору.

— Як тобі зліт на клубному рівні Артема Довбика?

— Стати кращим бомбардиром в одну із найсильніших  європейських чемпіонатів, каже саме за себе. Минулого літа Артем перейшов у Рому. Італійський чемпіонат сильно відрізняється від іспанської Ла Ліги. Добре, що Довбик вже забив за нову команду, тому є впевненість у тому, що український нападник проявить себе в Серії А. Я дивився матч Роми проти Дженоа. Можу сказати, що Довбик виглядав на рівні, неодноразово міг забити, але трохи не пощастило. Але якщо у нападника є моменти, то будуть і голи.

— Який твій ідеал нападаючого?

— Той, який забиває м'ячі у кожній грі. Не має значення, якого він зросту, таранний чи швидкісний футболіст. Цінність форварда — його результативність. Зараз англієць Гаррі Кейн б'є рекорди по забитих м'ячах. А завтра може бути хтось інший. Нині у Європі багато класних нападників.

Сергій Ребров. Фото: УАФ

«Вдячний Реброву за віру в мене. Знаю, що повернуся в збірну»

— Усі раніше названі виконавці є гравцями збірної України, яка на минулому Євро, м'яко кажучи, розчарувала. Як гадаєш, чому?

— Я хоч і грав за збірну, але на Євро-2024 мене не було, тому мені важко давати оцінку виступу команди. Це справа тренерського штабу. Зі сторони можу сказати, що хлопці старалися, але щось пішло не так, особливо у матчі з румунами.

Так, у синьо-жовтих не вийшов і старт в Лізі націй. Це як негативний шлейф після чемпіонату Європи. Але ще нічого не втрачено. Потрібно зробити правильні висновки та у жовтневих матчах показати все, що здатна ця команда. На цю збірну України покладаються великі надії. Колектив може все виправити.

— Сергій Ребров на правильному шляху?

— Я працював із цим фахівцем, і вдячний Сергію Станіславовичу, що вірив в мене. Я знаю методи його роботи, як він ставиться до справи. Знаю його помічника Вісенте Гомеса. Це класні спеціалісти і знають, що роблять. Осічки бувають у всіх, важливо піднятися з колін. Впевнений, що у Сергія Реброва все вийде.

— Не можу тебе не спитати і про молодіжну збірну, за яку ти свого часу виступав, а зараз ця команда пробилася на чемпіонат Європи. У чому запорука успіху синьо-жовтих?

— Практично всі футболісти молодіжки виступають у своїх основних командах. Цих гравців важко здивувати, навіть збірною Англії. А якщо сюди додати правильний підхід до роботи тренерського штабу, то якість гри та результат не забарився. Порядок б'є клас, вони молодці, можна лише поаплодувати команді за такий виступ у відбірковій групі, хоч ще й не фініш (посміхається).

— Зараз тобі лише 28 років. Віриш, що ще зможеш одягти синьо-жовту футболку національної команди?

— Я знаю, що це буде. Для мене це мета номер один. Головне, якісно працювати, грати та забивати. Важливо, щоб не підводило здоров'я. А то після таких травм, як я отримав на Євро-2020, важко прийти до тями. Я навіть не знав, чи зможу далі виступати. І шлях відновлення був дуже непростим. Зараз я сповнений сил і бажання проявляти себе.